Категория
Культурология
Тип
контрольная работа
Страницы
32 стр.
Дата
14.07.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
771081.zip — 31.14 kb
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо



Текст работы

Мораль - система поглядів на життєве призначення людини, що охоплює

поняття добра й зла, справедливості, совісті, сенсу життя.

Мораль (лат. moralis - моральний, від mos, множина mores - звичаї, вдачі,

поведінка), моральність, один з основних способів нормативної регуляції дій

людини в суспільстві; особлива форма суспільної свідомості й вид суспільних

відносин (моральні відносини); предмет спеціального вивчення етики. Зміст і

характер діяльності людей у суспільстві обумовлені в остаточному підсумку

об'єктивними соціально-історичними умовами їх буття й законами суспільного

розвитку
. Але способи безпосередньої детермінації дій людини, у яких ці

умови й закони переломлюються, можуть бути всілякими. Одним з таких способів є

нормативна регуляція, у якій потреби спільного життя людей у суспільстві й

необхідність узгодження їх масових дій фіксуються в загальних правилах (нормах)

поводження, приписаннях і оцінках. Мораль належить до числа основних типів

нормативної регуляції, таких, як право, звичаї, традиції й ін., перетинається з

ними й у той же час істотно відрізняється від них.

Мораль виділяється з початково нерозчленованої нормативної регуляції в

особливу сферу відносин уже в родовому суспільстві, проходить тривалу історію

формування й розвитку в докласовому й класовому суспільстві, де її вимоги,

принципи, ідеали й оцінки здобувають значною мірою класовий характер і зміст,

хоча поряд із цим зберігаються й загальнолюдські моральні норми, пов'язані із

загальними для всіх епох умовами людського буття. Мораль досягає вищого

розвитку в соціалістичному й комуністичному суспільстві, де вона стає єдиною

в рамках цього суспільства й згодом цілком загальнолюдською моральністю.

Мораль регулює поведінку й свідомість людини в тім або іншому ступені в усіх

без винятку сферах громадського життя - у праці, у побуті, у політиці й

науці, у сімейних, особистих, внутрігрупових, міжкласових і міжнародних

відносинах. На відміну від особливих вимог, пропонованих людині в кожній із

цих галузей, принципи моралі мають соціально-загальне значення й поширюються

на всіх людей, фіксуючи в собі те загальне і основне, що становить культуру

міжлюдських взаємин і відкладається в багатовіковому досвіді розвитку

суспільства. Вони підтримують і санкціонують певні суспільні підвалини, лад

життя й форми спілкування (або, навпроти, потребують їхньої зміни) у самій

загальній формі, на відміну від більш деталізованих, традиційно-звичайних,

ритуально-етикетних, організаційно-адміністративних і технічних норм. У силу

узагальненості моральних принципів моральність відбиває більш глибинні шари

соціально-історичних умов буття людини, виражає її сутнісні потреби.

Список літератури <</b>
1. Культурология: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений . –

Ростов н\Д : изд-во « Феникс» , 2000 , - 608 с.

2. Культура: теории и проблемы. - М., 1995.

3. Скворцова Е.М. Теория и история культуры. - М., 1999.

4. Современный Энциклопедический словарь. М.:Большая Российская

Энциклопедия", 1997 г.

5. Хейзинга Й. Homo Ludens . М . , 1992 . 240 с.



Ваше мнение



CAPTCHA