Категория
История
Тип
реферат
Страницы
27 стр.
Дата
22.04.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
438368.zip — 24.71 kb
  • ukranske-konfesjne-pitannja-v-kontekst-geopoltiki-ros-kncja-xvii-persho-polovini-xviii-sto_438368_1.doc — 94.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо




Текст работы

При
збільшенні питомої ваги “польського питання”, активізації зовнішньополітичної
діяльності Петра І виникають умови для зміни позиції царя і щодо
конфесійного питання. Очевидно, що у період 1700-1721 рр.,
насичений воєнно-політичними подіями Північної війни, ускладнений участю у ній
обох зацікавлених дисидентським питанням сторін - Росії і Речі Посполитої,
виникають умови, які могли вплинути на рівень актуальності конфесійного
питання. Зважаючи на глобальність планів царя, так чи інакше конфесійне питання
потрапляло в залежність від політико-стратегічних умов.

Перед
Московською державою на той час стояли три головні завдання: вихід до
Балтійського моря, оволодіння причорноморським узбережжям та вирішення спірних
територіальних питань із Річчю Посполитою. Петро І віддав пріоритет боротьбі за
морське узбережжя, відкладаючи давню суперечку за українські землі до більш
сприятливих часів та умов. Однак, при цьому він відводив для Польщі роль
плацдарму для просування Москви на Захід у пошуках свого місця в тогочасній
політичній системі Європи. Тобто "польське питання" розглядалося як
етапне, допоміжне на шляху до вирішення питань першочергового значення. Названі
фактори визначили московську політику щодо Речі Посполитої першої чверті
XVIII cт. – утримувати її в період Північної війни в статусі нейтральної
держави, а з 1704 р. - у ролі союзника 5 . Така стратегія спонукала
Петра І до встановлення дружніх відносин із Варшавою. За таких умов,
зважаючи на характерний для Речі Посполитої релігійний фанатизм, стало
очевидним, що активізація українського конфесійного питання може загострити
двосторонні відносини, отже суперечить на даному етапі стратегії Москви. З
іншого боку, надходження до московських властей скарг із Правобережної України
на переслідування православної віри нагадувало про зобов’язання щодо захисту
православної церкви в Речі Посполитій, прийняте Московською державою у
1686 р. Наскільки Москва могла дозволити собі активно проводити невигідну
для неї на даному етапі продисидентську політику і наскільки були реальні
можливості вирішення конфесійного питання в умовах Північної війни?




Ваше мнение



CAPTCHA