Категория
Культура и искусство
Тип
контрольная работа
Страницы
21 стр.
Дата
12.04.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
375049.zip — 25.58 kb
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо



Текст работы

І. Приватні та казенні друкарні
в книжковій справі України 1 пол. ХІХ ст.

 

Книгодрукування
на Україні зародилося у 2-й половині ХVІ ст. Основоположником українського і
російського друкарства вважається І. Федоров.

Упродовж
кількох століть в Україні виникла досить густа мережа друкарень: Львівська
друкарня І.Федорова (засн. 1573; як Львівська братська друкарня, існувала
1591-1787 рр.), Острозька друкарня (1580-1612 рр), германська (1602-1618),
Струтинська (1604-1606), Києво-Печерська (1615-1918), Почаївська (1618; 1-а
пол. 18 ст. - 1917), Чернігівська друкарня (1646; 1679-1820) тощо.

У
пореформений період у зв’язку з розвитком капіталізму книгодрукування почало
інтенсивно розвиватися. Осередками книгодрукування в той час стали Київ,
Харків, Чернігів, Полтава, Одеса і Львів. Особливе значення у виданні наукової
літератури мали друкарні Києва та Харкова.

Українська
ліберальна буржуазія та буржуазно-націоналістичні кола здійснювали активну
видавничу діяльність через громади ,”Просвіти”, земства тощо. Проводячи
великодержавну шовіністичну політику, царський уряд переслідував національні
культури народів, що населяли Російську імперію, у тому числі й українського
народу. Валуєвський циркуляр 1863р. та Ємський акт 1876р. обмежували видання
книг українською мовою. Їх намагалися друкувати в Москві, Петербурзі й за
кордоном (Лейпцніг, Женева та ін). Книгодрукування українською мовою
проводилося здебільшого на громадських засадах на кошти окремих осіб і
громадських організацій.



Ваше мнение



CAPTCHA