Категория
Культура и искусство
Тип
реферат
Страницы
18 стр.
Дата
08.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
178768.zip — 19.25 kb
  • osnovn-formi-snuvannja-etnosu-v-stor-ukransko-kulturi-xv-xv-stolttja_178768_1.doc — 72 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо



Текст работы

ОСНОВНІ
ФОРМИ ІСНУВАННЯ ЕТНОСУ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ХІV - ХVІІІ СТОЛІТТЯ


Вступ

У роботі на матеріалі історичної традиції
української культури та на основі виділення її соціальної специфіки
досліджуються основні форми існування етносу в історії української культури ХІV
- ХVІІІ ст., що є логічним продовженням попереднього аналізу. Основним
результатом даного дослідження є обґрунтування в якості таких форм інтеграції,
колонізації та форми існування етносу в межах соціальної групи - козацтва.
Визначається особлива роль інтеграції полікультурних надбань, що виступає в
ролі конструктивного елемента сучасного українського культуротворення.

Дослідження основних форм існування
етносу в контексті полікультурних вимірів історичної традиції дозволяє розкрити
одне з найактуальніших завдань сучасної філософської рефлексії - осмислити
діалог культур як парадигму мінімізації можливих негативних явищ (конфліктів,
війн тощо) у ситуації мультикультурності глобалізованого світу. Самореалізація
особистості в межах етнокультури та в межах її духовно-творчих зв’язків з
іншими етнокультурними контекстами долає розірваність між істинною моральною
культурою особистості та соціальною реальністю її самоутвердження, оскільки
саме «творче розуміння» (М.Бахтін) спирається на традиційний досвід (та його
уроки) діалогу етнокультур та дозволяє відродити при цьому глибинні аспекти
духовності самої особистості.

Теорію етносу розвивали як російські (А. Агаєв,
В. Алексєєв, С. Арутюнов, Ю. Бромлей, Л. Гумільов, Г. Гусєйнов, М. Трубецькой,
Ю. Іванова, М. Коган, В. Козлов, М. Крюков, М. Рабінович, В. Тішкова), так і
українські (Л. Аза, В. Євтух, І. Кононов, В. Лісовий, О. Нельга, М. Попович, Т.
Рудницька, А. Шевченко, М. Шульга, Л. Шкляр) учені. Великий доробок у
розв’язання проблеми діалогу культур внесла західноєвропейська (Г. Гадамер, Е. Левінас,
П. Рікер, К. Ясперс), російська (М. Бахтін, В. Біблер, М. Каган) та українська
(Є. Бистрицький, В. Іванов, Г. Мєднікова, О. Семашко, В. Скуратівський)
філософська традиція, що розкрила субстанціональну роль розуміння та показала
інтеграційне значення мистецької практики в процесі діалогу культур. Праці
представників Київської філософської школи - М. Булатова, В. Горського, С. Кримського,
А. Лоя, М. Мокляка, В. Табачковського, В. Шинкарука, зробили помітний внесок у
загальнофілософське осмислення проблеми спілкування. У працях українських
філософів (Л. Березницької, В. Даренського, А. Єрмоленка, О. Злобіної, Т. Кононенка,
Н. Костенка, С. Кошарного, В. Малахова, В. Пазенка, Ю. Прилюка, Л. Ситниченко,
М. Тура, Н. Хамітова) проблеми спілкування, комунікації та діалогу стали
предметом спеціального аналізу.



Ваше мнение



CAPTCHA