Категория
Бухгалтерский учет и аудит
Тип
реферат
Страницы
21 стр.
Дата
28.06.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
723767.zip — 27.19 kb
  • analz-mashinno-traktornogo-parku_723767_1.doc — 157.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Файл 1
Российская коллекция рефератов (с) 1996. Данная работа является неотъемлемой частью универсальной базы знаний, созданной Сервером российского студенчества - .
Зміст
Вступ............................................................................................................3
1.Значення і основні робочі прийоми.......................................................4
2.Аналіз машинно-тракторного парку.....................................................7
3.Резерви підвищення ефективності використання машинно- тракторного парку....................................................................................14
Висновки та пропозиції...........................................................................17
Література.................................................................................................18
Вступ
Високий рівень використання енергетичних ресурсів господарства позитивно впливає на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності використання землі, зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції. Поліпшення використання тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів та інших машин, скорочення витрат на їх експлуатацію впливає також на ефективність капіталовкладень на придбання техніки, фондовіддачу цієї активної частини основних фондів.
Питома вага тракторів і сільськогосподарських машин у вартості всіх основних засобів виробничого призначення складає в сільськогосподарських підприємствах приблизно 30%. Тому високопродуктивне і ефективне використання машинно-тракторного парку має велике народногосподарське значення. Практика показує, що з підвищенням продуктивності парку всі сільськогосподарські роботи виконуються в кращі агротехнічні терміни, потрібна менша кількість машин і агрегатів, зменшуються засоби на їхнє придбання, знижується собівартість механізованих робіт, підвищується врожайність сільськогосподарських культур і знижуються витрати на одиницю продукції.
Отже, завданням аналізу є виявлення в кожному конкретному випадку можливостей оптимізації складу машинно-тракторного парку, підвищення ефективності його роботи, що є передумовою зменшення експлуатаційних витрат у собівартості сільськогосподарської продукції.
Метою даної роботи є засвоєння методики і основних прийомів аналізу забезпеченості технікою і ефективності використання машинно-тракторного парку в господарстві; розрахунок нормативної потреби господарства в тракторах і основних сільськогосподарських машинах, виявлення рівня забезпечення ними; визначення показників використання машинно-тракторного парку, а також пошук впливів різних факторів на зміну денного і виробітку тракторів, пошук шляхів підвищення їх використання. Вихідні дані для роботи надані в табл.1
Таблиця 1
Вихідні дані
Найменування
Площа
ріллі,
га
Кількість тракторів, шт.
Відпрацьовано машино-днів
Відпрацьовано машинно-змін
Вироблено умов.га
1998
1999
1998
1999
1998
1999
1998
1999
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Т-150,Т-150К
3390
7
11
1690
1890
1730
1920
6530
8450
ДТ-75
3390
1
3
170
320
191
395
1190
3280
МТЗ-80
3390
16
18
3180
3780
3500
4000
28300
31000
Т-70С
3390
3
2
378
251
398
280
2320
1680
К-701
3390
-
1
-
187
-
215
-
1128
Всього
Х
27
35
7108
6318
7545
6730
44870
53988
1. Значення і основні робочі прийоми.
Підвищення ефективності використання наявних тракторів дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг механізованих робіт, скоротити терміни їхнього виконання, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, знизити собівартість продукції. Тому аналіз використання тракторного парку в кожнім господарстві має велике значення.
Досить повну й об'єктивну оцінку використання тракторного парку можна дати тільки за допомогою системи аналітичних і синтетичних показників, розробка якої є важливим методологічним питанням. До цієї системи в першу чергу варто віднести приватні техніко-економічні показники, що характеризують ступінь екстенсивного й інтенсивного завантаження тракторного парку.
Показники екстенсивного завантаження характеризують ступінь використання робочого часу машин. Вони можуть бути як абсолютними (відпрацьовано днів, змін і годин одним трактором за аналізований період часу; середня тривалість зміни), так і відносними: коефіцієнт використання тракторів у роботі (відношення кількості відпрацьованих днів тракторами до кількості машино-днів перебування в господарстві); коефіцієнт змінності (відношення кількості відпрацьованих змін до кількості відпрацьованих днів тракторним парком); коефіцієнт корисного використання робочого часу за день, зміну (відношення корисного часу роботи вчасно перебування в убранні).
Показники інтенсивного завантаження тракторного парку - середньорічний, середньоденний, середньо змінний і средньогодинний виробіток трактора. Вони підраховуються розподілом обсягу виконаних робіт в ум.ет.га на середньорічну кількість тракторів, кількість відпрацьованих за рік днів, змін і годин відповідно.
Узагальнюючим показником, що характеризує роботу тракторного парку, є інтегральний коефіцієнт корисної роботи.
Одним з найважливіших показників ефективності роботи тракторного парку є собівартість умовного еталонного гектара. Він відображає всі сторони роботи тракторів. У ньому співвідносяться експлуатаційні витрати і безпосередній ефект (обсяг виконаних робіт).
Крім перерахованих техніко-економічних показників для оцінки ефективності використання тракторного парку застосовуються і загальні результативні показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, такі як врожайність культур, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток і рентабельність. Однак варто мати на увазі, що їхня величина залежить не тільки від технічного рівня виробництва, але і від інших ресурсів. Тому отриманий ефект можна вважати результатом кращого використання техніки тільки за умови чи рівності незмінності всіх інших факторів виробництва (родючості полів, кількості внесених добрив, забезпеченості трудовими ресурсами і т.д.).
У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку всіх перерахованих показників, виконання плану по їхньому рівні, провести міжгосподарські порівняння і виявити причини зміни їхньої величини.
Після цього необхідно установити вплив факторів на обсяг тракторних робіт.
Обсяг тракторних робіт безпосередньо залежить від середньорічної кількості тракторів і середньорічного виробітку одного трактора, що визначається кількістю відпрацьованих днів за рік одним трактором і середньорічним виробітком.
Середньорічний виробіток трактора у свою чергу залежать від величини коефіцієнта змінності і змінного виробітку. Рівень останнього являє собою добуток тривалості зміни і середньогодинного виробітку .
Для розрахунку впливу даних факторів на обсяг робіт тракторного парку можуть бути використані способи детермінованого факторного аналізу.
Подальший аналіз повинний бути спрямований на вивчення причин надпланових цілодобових і внутрізмінних простоїв, зміни коефіцієнта змінності і середньогодинний виробіток тракторів.
Причини простоїв (поломка тракторів і сільгоспмашин, несвоєчасна доставка технологічних матеріалів, відсутність роботи й ін.) установлюються на основі оперативного аналізу використання робочого часу по марках тракторів і в цілому по тракторному парку. При цьому повинний бути добре організований облік причин простоїв тракторів.
До заходів щодо скорочення простоїв тракторів можна віднести поліпшення організації технічного обслуговування тракторних агрегатів, організації праці, попереднє комплектування робочих машин, збільшення чисельності трактористів, удосконалювання системи обліку роботи тракторного парку. На жаль, не завжди і не скрізь усі простої тракторів враховуються і відбиваються в оперативній звітності. Разом з тим, як показує практика роботи багатьох господарств, їхня величина є дуже істотної. Тому об'єктивний аналіз простоїв і їхніх причин, пошук резервів їхнього скорочення буде сприяти значному підвищенню рівня використання тракторного парку на підприємствах АПК.
Величина коефіцієнта змінності в основному залежить від ступеня забезпеченості, механізаторами й організації роботи, а виробіток тракторів від їхньої потужності, терміну служби, наявності достатньої кількості робочих машин, кваліфікації трактористів, організації праці, розміру полів, механічного складу ґрунтів, рельєфу місцевості і т.д.
Особливо важливу роль у підвищенні середньогодинного виробітку
тракторів грає раціональне агрегатування техніки. Наприклад, трактори ДО-700 більш вигідно використовувати на оранці з десятикорпусним плугом. У порівнянні з восьмикорпусним плугом їхнє вироблення збільшується на 18 - 20 %, витрата палива знижується на 15 - 18 % на 1 га.
Для вивчення ступеня впливу факторів на рівень середньогодинного виробітку тракторів можна використовувати множинний кореляційний аналіз, результати якого можуть служити як нормативи для оцінки роботи тракторного парку і підрахунку резервів підвищення його вироблення.
Наступний етап аналізу - підрахунок резервів збільшення обсягу тракторних робіт за рахунок наступних джерел:
- скорочення цілодобових простоїв тракторів;
- підвищення коефіцієнта змінності;
- скорочення внутрізмінних простоїв тракторів;
- збільшення середньогодинного виробітку тракторів.
2. Аналіз машинно-тракторного парку
2.1 Аналіз забезпеченості господарства тракторами
Для аналізу забезпечення господарства тракторами і сільськогосподарськими машинами необхідно перш за все визначити необхідність підприємства в кожному виді машин, яку можна розрахувати різними методами. Найменш трудомістким є нормативний метод, згідно якому необхідність підприємства в різних машинах визначається за наступною формулою:
Qі = 0.001gі * Пj,
Де, gі - нормативна необхідність і-того виду машин в розрахунку
на 1000 га площі ріллі чи посіву j-ої культури, шт.;
Пj - площа посіву j-ої культури для спеціалізованих машин або
ріллі (для тракторів і машин загального призначення), га.
Результати розрахунків представимо в табл.2. Порівнюючи фактичну кількість різних видів машин з нормативною потребою. Визначимо скільки і яких машин потрібно придбати господарству в першу чергу, які машини є в достатній кількості, а від яких видів машин необхідно відмовитись на перспективу.
Таблиця 2
Аналіз забезпечення господарства технікою
Найменування та марка машин
Нормативна необхідність на 1000га оранки, 1000га посівів, шт.
Потрібно господарству згідно нормативів, шт.
Фактично існує, шт.
Забезпеченість, %
1998
1999
1998
1999
1
2
3
4
5
6
7
Трактора в фізичних один.
16,4
56
27
35
48
62
Т-150,Т-150К
4,66
16
7
11
43
69
ДТ-75
0,76
3
1
3
33
100
МТЗ-80
6,69
23
16
18
70
78
Т-70С
0,67
2
3
2
150
100
К-701
0,54
2
-
1
-
50
Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору МТЗ-80. Для розрахунку кількості тракторів необхідних господарству скористуємось формулою приведеною вище. Згідно неї, 0,001 * 6,69 * 3390 = 22,713, тобто господарству потрібно 23 трактори. Забезпеченість тракторами розраховується, як відношення фактично існуючої кількості тракторів до необхідної. Так у 1998 році забезпеченість склала 16/23*100 = 70%, а у 1999р. 18/23*100 = 78%.
Аналізуючи дані таблиці 2 ми бачимо, що рівень забезпеченості господарства технікою дуже низький, особливо у 1998 році. Так забезпеченість підприємства у 1998р. тракторами Т-150 і Т-150к склала 43%, ДТ-75 - 33%, МТЗ-80 - 70%, лише кількість тракторів Т-70С перевищувала необхідну норму на 50%. Що стосується 1999 року, то дані показники трохи покращились. Зокрема, господарство повністю було забезпечене тракторами ДТ-74 і Т-70С, по іншим тракторам показники теж покращились.
2.2 Показники використання часу.
Рівень використання тракторів характеризується показниками використання часу і виробітком, а використання добового часу коефіцієнтом змінності, який визначається за наступною формулою:
Кзм = З /Д,
Де, З і Д - відповідно кількість машинно-змін і машинно-днів,
відпрацьованих за рік.
Використання річного часу характеризується коефіцієнтом використання машинно-тракторного парку:
Ка = Д / Дx,
Де, Дx - число машинно-днів знаходження в господарстві.
Дx = 365* n,
Де, n - середньорічна кількість тракторів даної марки.
Результати розрахунків приведемо в табл. 3 і шляхом порівняння показників звітного року з показниками базисного періоду проведемо аналіз.
Таблиця 3.
Показники використання часу.
Марка трактора
Коефіцієнт змінності
Коефіцієнт використання парку
Відпрацьовано днів на 1 трактор
1998
1999
1998
1999
1998
1999
1
2
3
4
5
6
7
Т-150,Т-150К
1,024
1,016
0,66
0,47
241
171
ДТ-75
1,124
1,234
0,46
0,29
170
107
МТЗ-80
1,101
1,058
0,54
0,58
199
210
Т-70С
1,053
1,116
0,34
0,34
126
126
К-701
-
1,150
-
0,51
-
187
Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору МТЗ-80. Коефіцієнт змінності розрахуємо діленням відпрацьованих машинно змін на відпрацьовані машинно-дні. Так у 1998р коефіцієнт змінності по трактору МТЗ-80 склав: 3500/3180 = 1,101, а у 1999р.: 4000/3780 = 1,058. Формула для розрахунку коефіцієнту використання парку приведена вище, згідно неї у 1998р. цей коефіцієнт склав 3180/ (365*16) = 0,54, а у 1999 3780/(365*18) = 0,58. Для розрахунку відпрацьованих днів на 1 трактор, стовпчики №6,7, необхідно кількість відпрацьованих машинно-днів поділити на кількість тракторів. У 1998р. це буде дорівнювати 3128/16 = 199, а у 1999 3780/18 = 210.
Аналізуючи таблицю 3, ми бачимо, що коефіцієнт використання парку у 1999 році знизився по двох перших тракторах, по МТЗ-80 цей коефіцієнт навпаки збільшився, а по Т-70С залишився незмінним.
Що стосується коефіцієнту змінності, то по тракторам Т-150 і Т -150к він зменшився на 0,008, по тракторам ДТ-75 і Т-70С він збільшився відповідно на 0,11 і 0,06, по трактору МТЗ-80 він зменшився на 0,04.
2.3 Показники виробітку тракторів
До показників виробітку тракторів відносять середньо змінний і середньорічний виробітки, кожен з яких визначається шляхом ділення річного об`єму робіт, виконаного даною маркою тракторів, на кількість відпрацьованих машинно-змін, машинно-днів, середньорічне число тракторів даної марки (таблиця 4).
На величину середньоденного виробітку вагомий вплив має середньо змінний виробіток і коефіцієнт змінності. Середньорічний виробіток залежить від денного виробітку і кількості машино-днів, відпрацьованих трактором за рік.
Для встановлення впливу різних тракторів на зміну виробітку використовуємо метод абсолютних різницю. Визначимо вплив:
- змінного виробітку на зміну середньоденного виробітку трактора в звітному році в порівнянні з базисним:
(Wд = (Wзм1 - Wзм0) * Кзм1,
Де, Wзм - середньо змінний виробіток трактора, ум.ет.га;
- коефіцієнта змінності:
(Wд = (Кзм1 - Кзм0) * Wзз1,
- денного виробітку на зміну середньорічного виробітку трактора:
(Wf = ( Wд1 - Wд0) * До,
Де, Wд - середньоденний виробіток, ум. ет. га;
- кількість днів, відпрацьованих одним трактором за рік, на зміну середньорічного виробітку:
(Wh = (Д1 - До) * Wд1,
Для перевірки розрахуємо вплив факторів методом ланцюгових підстановок:
Wh0 = Д0 * Wд0
Wум = Д0 * Wд1
Wp1 = Д1 * Wд1
Wр0 = Wзм0 * Кзм0
Wдум2 = Wзм1 * Кзм0
Wрк1 = Wзм1 * Кзм1
Відхилення денного виробітку, ум.ет.га в тому числі за рахунок,
а) змінного виробітку:
(Wдум1 - Wд0;
б) коефіцієнта змінності:
(Wд = Wд1 - Wдум2;
Загальні відхилення річного виробітку, ум.ет.га в тому числі за рахунок зміни:
а) денного виробітку:
(Wрум1 - Wр0
б) кількості відпрацьованих днів:
(Wг = Wр1 - Wрум1.
- денного виробітку на зміну середньорічного виробітку трактора:
(Wр = ( Wд1 - Wд0) * Д0
Де, Wд - середньоденний виробіток трактора, ум.ет.га;
- кількість днів, відпрацьованих одним трактором за рік, на зміну середньорічного виробітку
(Wр = (Д1 - Д0) * Wn
Таблиця 4
Виробіток тракторів, ум.ет.га
Марка трактора
середньозмінний
середньоденній
середньорічний
1998
1999
1998
1999
1998
1999
1
2
3
4
5
6
7
Т-150,Т-150К
3,77
4,4
3,9
4,47
932,86
768,18
ДТ-75
6,2
8,3
7
10,2
1190
1093
МТЗ-80
8
7,8
8,9
8,2
1768,8
1722,2
Т-70С
8,1
6
8,5
6,7
1073,3
840
К-701
-
5,2
-
6
-
1128
Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору Т-70С. Для розрахунку середньо змінного виробітку трактора необхідно вироблені умовні гектари поділити на відпрацьовані машинно-зміни, так у 1999р. середньо змінний виробіток по трактору Т-70С склав,1680/280 = 6 ум.ет.га, а у 1998р, 2320/398 = 8,1 ум.ет.га . Середньоденний виробіток розраховується аналогічно, тільки ділення виконуємона відпрацьовані машинно-дні, 1680/251 = 6,7ум.ет.га і 2320/378 = 8,5 ум.ет.га. Для розрахунку середньорічного виробітку тракторів необхідно вироблені умовні гектари розділити на кількість тракторів, у 1998р. 2320/3 = 1073,3, у 1999р. 1680/2 = 840 ум.ет.га
Аналізуючи таблицю 4 ми бачимо, що по перших трьох тракторах середньо змінний і середньоденний виробіток у 1999 році в зрівнянні з 1998 роком збільшився. По тракторам Т-150 і Т-150к середньо змінний виробіток збільшився на 16%, а середньоденний на 14%, по трактору ДТ-75 ці показники збільшились відповідно на 34% і на 46%. Що стосується тракторів МТЗ-80 і Т-70С, то їх середньо змінний і середньоденний виробіток у 1999р. зменшився. Середньорічний виробіток у 1999р в зрівнянні з 1998р зменшився по всім тракторам, крім К-701 так як він у 1998 році не використовувався.
2.4 Вплив окремих факторів на зміну середньоденного
та середньорічного виробітку
Розглянемо вплив окремих факторів на зміну середньоденного і середньорічного виробітку в розрахунку на 1 ум.ет.трактор (ум.ет.га) і зведемо розрахунки по всім маркам тракторів у таблицю 5.
Таблиця 5
Вплив різних факторів на зміну середньоденного
та середньорічного виробітку
Марка трактора
Відхилення денного виробітку, ум.ет.га
Відхилення річного виробітку ум.ет.га.
Всього
В т.ч. за рахунок
Всього
В т.ч. за рахунок
Змінного виробітку
Коефіцієнта змінності
Денного виробітку
Кількості відпрацьованих днів
1
2
3
4
5
6
7
Т-150,Т-150К
0,57
0,64
-0,07
1991,4
963,3
1028,1
ДТ-75
3,2
2,4
0,08
2839
544
2295
МТЗ-80
-0,7
-0,22
-0,48
4498
-2226
6724
Т-70С
-1,8
-2,2
0,4
-1337
-680,4
-656,6
Wp0 - T-150 Wрум - Т-150
T-150k = 6591 Т-150К = 7554,3
ДТ-75 = 1190 ДТ-75 = 1734
МТЗ-80 = 28302 МТЗ-80 = 26076
Т-70 = 3213 Т-70С = 2532,6
Wp1 - Т-150 Wp - Т-150 Т-150К = 8582,4 Т-150к = 1991,4
ДТ-75 = 4029 ДТ-75 = 2839
МТЗ-80 = 32800 МТЗ-80 = 4498
Т-70С = 1876 Т-70С = -1337
Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору Т-150. Для розрахунку відхилення денного виробітку, всього, стовпчик №2 необхідно від середньоденного виробітку 1999 року відняти середньоденний виробіток 1998 року = 4,47-3,9 = 0,57 ум.ет.га. Відхилення денного виробітку за рахунок змінного виробітку, стовпчик №3 розраховуємо віднімаючи від середньо змінного виробітку 1999р середньо змінний виробіток 1998р. і цю різницю помножаємо на коефіцієнт змінності, (4,4-3,77) * 1,024 = 0,64 ум.ет.га
Відхилення денного виробітку за рахунок коефіцієнта змінності розраховуємо за формулою: Кзм1 - Кзм0, де Кзм1,0 - коефіцієнт змінності звітного і поточного року. 1,016-1,024 = -0,07 ум.ет.га. Розрахунок відхилення річного виробітку, всього, стовпчик №5 проводимо по формулі Wp = Wp1 - Wp0, 8582,4-6591 = 1991,4 ум.ет.га. Відхилення річного виробітку за рахунок зміни денного виробітку розраховуємо по формулі Wpym - Wp0, 7554,3 - 6591 = 963,3 ум.ет.га
Відхилення річного виробітку за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів розраховуємо за формулою Wp1 - Wpym, 8582,4-7554,3= 1028,1.
Аналізуючи таблицю 5, ми бачимо, що по тракторам Т-150 і Т-150к відхилення денного виробітку за рахунок зміни змінного виробітку склало 0,64 ум.ет.га, а за рахунок зміни коефіцієнту змінності (-0,07) ум.ет.га. По трактору ДТ-75 ці показники склали відповідно 2,4 і 0,08 ум.ет.га., МТЗ-80 (-0,22)ум.ет.га і (-0,48)ум.ет.га, Т-70С (-2,2)ум.ет.га і 0,4ум.ет.га. Відхилення річного виробітку за рахунок зміни денного виробітку склало: Т-150 і Т-150к 963,3ум.ет.га, ДТ-75 544ум.ет.га, МТЗ-80 (-2226)ум.ет.га, Т-70С (-680,4)ум.ет.га. А за рахунок зміни кількості відпрацьованих днів відхилення є трохи більшим по всім тракторам і склдає: Т-150 і Т-150к 1028,1ум.ет.га, ДТ-75 2295ум.ет.га, МТЗ-80 6724ум.ет.га, Т-70С (-656,6)ум.ет.га.
3. Резерви підвищення ефективності використання машинно-тракторного парку.
Система заходів щодо раціонального використання машинно-тракторного парку спрямована на виконання змінних, денних, сезонних і річних норм виробітку, підвищення продуктивності і полегшення праці, зниження експлуатаційних і приведених витрат і підвищення культури землеробства. Вона включає планування обсягу механізованих робіт з періодів року, розподіл їх по марках машин, комплектування агрегатів і безпосередню організацію використання техніки.
Планування обсягу механізованих робіт з періодів року здійснюється в робочих планах підприємства і його підрозділів на основі технологічних карт. Для окремих агрегатів, чи процесів їхніх груп складають плани-маршрути, мережні і вартові графіки, що сприяють скороченню втрат робочого часу і підвищенню їхньої продуктивності.
Розподіл механізованих робіт з марок тракторів, комбайнів і інших складних машин проводять з урахуванням їх специфіки й економічності, забезпечуючи рівномірне завантаження всіх механізмів у найбільш напружені періоди. Звичайно підприємства при цьому застосовують зрівняльний спосіб, недолік якого полягає в тому, що він не завжди дозволяє врахувати економічність техніки. Тому важливо доповнювати його застосуванням оптимального способу, що, крім специфічності, потужності і продуктивності механізмів, відбиває розмір експлуатаційних і приведених витрат по кожній марці машин, кожному робочому процесу і сприяє зниженню собівартості одиниці роботи. Велика роль в оптимальному розподілі машинно-тракторного парку належить економіко-математичним методам.
При комплектуванні агрегатів беруть до уваги тяговий опір причіпних і начіпних машин, стискальне зусилля трактора на гаку, стан полю, рельєф. Це сприяє виконанню робіт при більш високій якості і менших експлуатаційних і приведених витратах на їхню одиницю. При цьому трактори і машини повинні відповідати один одному по основних параметрам і показникам: наприклад, ширина захоплення посівних машин і культиваторів для міжрядної обробки, ширина захоплення жниварок і пропускна здатність комбайнів, ширина міжрядь, колії і розмірів коліс трактора і т.д. Враховують також розміри полів і ділянок, їхню конфігурацію, довжину гонів, рельєф і інші умови. Якщо для виконання процесу через виробничу необхідність залучаються агрегати різного складу, то спочатку визначають обсяг роботи, виконуваної найбільш економічним агрегатом, і тільки залишилася частину - іншими.
Використання машин і знарядь повинне здійснюватися на основі організаційно-технічних правил їхньої роботи і технологічних карт. Велике значення мають правильне розміщення агрегатів на полі, підготовка робочих місць, розбивка загінок, спосіб руху техніки, годинні і сіткові графіки, плани-маршрути.
Поліпшення використання машин досягається шляхом скорочення часу на неминучі в період польових робіт переміщення техніки і робочої сили, посилення матеріальної зацікавленості і відповідальності механізаторів і інших працівників, уведення диспетчерської служби, двозмінної роботи, застосування економічних швидкісних і широкозахватних агрегатів, групового методу і т.д.
Значним резервом зменшення потреби в техніці, а отже, зниження витрат на її експлуатацію, є структурна перебудова сільськогосподарського виробництва, а саме зменшення частки посіву культур, вирощування яких ґрунтується на підвищеній потребі в техніці. Резервом. є також застосування нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, які, використовуючи досягнення НТП, передбачають виконання частини робіт у стаціонарних умовах. Наприклад, готуючи насіння до сівби. його обробляють поживними речовинами і засобами захисту рослин, що збільшує енергію проростання і виключає необхідність проведення цих робіт у польових умовах. Ці технології передбачають виконання багатьох технологічних операцій у комплексі, що також зменшує потребу в техніці, і, крім того, запобігає руйнуванню структури гранту, менше шкодить навколишньому природному середовищу. Підвищенню ефективності використання комбайнів, крім факторів, викладених вище, сприяє збільшення в їх парку частки придбаних машин іноземного виробництва, які надійшли в експлуатацію, економічніші, не допускають втрат продукції. Хоча ціни їх придбання значно вищі, але, враховуючи переваги цих комбайнів, купувати їх вигідно. Зрозуміло, що це не є розв'язанням питання для всіх сільськогосподарських Підприємств України, але показує напрями реорганізації і створення нових потужностей для вирішення цієї проблеми.
Резервами поліпшення використання тракторів є доведення до "нормативного" рівня показників як інтенсивного, так і екстенсивного використання. Якщо виробіток за зміну (показник інтенсивного використання) і перевищив нормативний то це сталося в основному за рахунок збільшення тривалості зміни, яка в середньому становила 8 год при нормативній 7 год. Тому заходи повинні спрямовуватися саме на повніше використання запасу робочого часу як річного, так і добового, і не за рахунок погіршення якості виконуваних робіт та збільшення витрат на їх виконання.
Щоб підрахувати резерв збільшення обсягу тракторних робіт за рахунок росту середньо годинного виробітку тракторів, необхідно її можливий приріст, виявлений на основі факторного аналізу, помножити на можливу кількість годин роботи всього тракторного парку в плановому періоді .
Поліпшення показників використання машин у кожнім підприємстві - одна з головних умов росту продуктивності праці і зниження собівартості. Збільшення виробітку тракторів і комбайнів, як найбільш важливих механічних засобів виробництва, рівносильне росту їхньої кількості без додаткових витрат. У кожнім підприємстві важливо проводити глибокий аналіз роботи тракторів і машин, розкривати можливості збільшення їхньої продуктивності.
Висновки та пропозиції.
Аналізуючи досліджуване господарство можна сказати, що у 1999р. воно було забезпечене необхідними тракторами більш ніж на половину. Як що говорити окремо по маркам тракторів, то лише трьома із шести необхідних марок підприємство було забезпечене на 100%, це Т-150, ДТ-75 і Т-70С. Марками Т-150к і К-701 господарство було забезпечене на половину, а МТЗ-80 - на 78%. Це звичайно не високі показники, але якщо зрівняти їх з показниками 1998р., то видно тенденцію до покращення стану забезпеченості господарства тракторами.
Що стосується ефективності використання тракторів, то показники тут теж не високі. По деяким машинам показники використання часу і виробітку нижчі ніж нормативні.
Взагалі забезпеченість і ефективність використання машинно-тракторного парку в досліджуваному підприємстві можна оцінити як не задовільні.
Список літератури
1. Мазнєв Г.Є. Організаційно-економічне обґрунтування комплексної механізації виробництва продукції рослинництва: Методичні рекомендації для виконання курсової роботи. - Харків, ХГТУСХ, 1995. - 96с.
2. А.А. Мухін, "Основи експлуатації машинно-тракторного парку", М., Вища школа, 1973. - 432с.
3. Організація виробництва на сільськогосподарських підприємствах / Б.И. Яковлев, С.И. Азаев, Э.И. Галкіна. - М.: Агропроміздат, 1989. - 413с.
4. В.К. Савчук // Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - К: Урожай, 1995 - 326с.<</p>



Ваше мнение



CAPTCHA