Категория
Информатика
Тип
реферат
Страницы
21 стр.
Дата
11.06.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
644100.zip — 20.95 kb
  • nternet-jak-zasb-masovo-nformac_644100_1.doc — 86.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Вступ
На початку 90-х про “Інтернет” говорили досить мало, особливо у нашій країні.
Сьогодні ж практично не обходиться без постійного згадування про це наукове
відкриття останньої чверті XX століття в таких засобах масової інформації як
газети, радіо і телебачення.
“Інтернет” - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює увесь світ. Сьогодні
вона, має близько 1,5 мільярди абонентів у більш ніж 200 країнах світу.
Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. “Iнтернет” утворив як би ядро,
що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним
установам в усьому світі, одна з одною.
“Інтернет”, що служив колись винятково дослідницьким і навчальним групам, чиї
інтереси простиралися лише до доступу до суперкомп'ютерів, стає усе більш
популярним у світі, особливо у світі інформації.
Відбувається це з кількох причин. По-перше, “Інтернет” міцно ввійшов у життя
багатьох людей; по-друге, він не тільки претендує, але вже зайняв визначне
місце серед традиційних ЗМІ. І очевидно, з огляду на дуже швидкий прогрес
наукової думки в наш час, у найближче десятиліття, можливо у двадцятиліття,
займе головне місце серед традиційних джерел інформації.
На сьогоднішній день “Інтернет” включає і відображає майже всі сфери життя
суспільства. Він значною мірою впливає на економічне, політичне і культурне
життя як однієї країни, так і світу в цілому.

Інтернет - як засіб масової інформації


“Інтернет” уже досить давно і реально використовується як всесвітнє і
всеохоплююче інформаційне середовище, на базі якого невдовзі формуватимуться
практично всі ділові відносини: від систем роздрібної торгівлі до
корпоративних розподілених мереж транснаціональних компаній.
“Інтернет” змусив поглянути і на бізнес як на глобальний процес. Сьогодні
електронна комерція (ЕК) розглядається як засіб, який надає всім рівні
можливості з допомогою “Інтернету” брати участь у “процесі комуніціювання без
кордонів” і змінювати структури своїх ділових відносин у глобальному
масштабі.
Форма “бізнес–адміністрація” охоплює усі види і типи зв’язків між приватними
компаніями й урядовими організаціями. Наприклад, у США всі деталі майбутніх
урядових закупівель не є секретом і розголошені по всьому “Інтернеті”.
Компанії можуть відповісти на ці пропозиції знову-таки через “Інтернет”. У
даний час цей клас ЕК швидко стає на ноги, оскільки, приміром, у США сам уряд
зацікавлений у зростанні обізнаності серед компаній про плани своїх
закупівель і тому в збільшенні обсягів торгівлі за посередництва ЕК, що
розглядається як засіб боротьби з неминучою корупцією при проведенні
державних тендерів. Урядові та адміністративні органи в США йдуть навіть на
ті, щоб у найближчі роки з допомогою методів і засобів ЕК збирати податки:
приміром, на додану вартість (видів, яких у США предостатньо), а також
корпоративні податки.
Прикладом “бізнес-бізнес” може бути компанія, яка використовує мережу
«Інтернет» для організації замовлень від постачальників, ведення рахунків і
здійснення платежів. Цей тип знайшов підтримку у відповідних міжнародних
організаційно-правових угодах, зокрема у питаннях захисту інформації. Дуже
скоро компанії зрозуміють, що експлуатація ЕК для них - не лише радикальна
зміна присутності на ринку і в обслуговуванні своїх клієнтів, а й потенційна
можливість перевизначати ринок або ж створювати абсолютно нові ринки.
ЕК дозволяє постачальникам поліпшити конкурентноздатність, стаючи “ближче до
клієнта”. Багато які компанії використовують ЕК для здійснення “перед“ і
“післяпродажного” обслуговування (трансакційного), а також для “перехоплення”
клієнта з допомогою збільшення швидкості реакції на запити клієнта. З
допомогою ЕК постачальники отримають можливість накопичувати детальну
інформацію стосовно потреб кожного індивідуального клієнта і автоматично
адаптувати вироби і послуги до їхніх індивідуальних потреб. Це призводить до
ефекту “налаштованих” товарів (costumized products), тобто створення товарів
і послуг, які максимально відповідали б “дивацтвам” покупця порівняно з
товарами масового ринку. ЕК часто дозволяє різко скоротити, а інколи й
узагалі усунути зайві, але традиційні ланки у постачанні товарів чи при
наданні послуг. Є багато прикладів, коли товари були відправлені просто від
виробника до споживача, уникаючи традиційних проміжних пунктів, гурту і
роздрібу, що особливо впадає в очі при наданні послуг, коли будь-які проміжні
ланки усуваються повністю: індустрія розваг, відео, музика, візуальні журнали
і газети, довідкова інформація й освітні відео- чи звукові програми, усі
форми публікацій, дистрибуція програмного забезпечення. Цього разу
привабливим для клієнта є “швидкий товар”. Ще одна безперечна перевага ЕК
полягає у скороченні операційних витрат. Як пише один відомий західний
аналітик: “людські контакти вимірюються в доларах, а електронна комерція - у
центах”.
Нарешті тип взаємовідносин “бізнес-споживач” значною мірою представлений
електронною роздрібною торгівлею (shopping) і електронними банками (banking)
і значно розширений з появою Клієнт - звичайний споживач “з вулиці”,
щоправда, з “електронної вулиці”, оскільки йдеться про доступ у магазин з
домашнього персонального комп’ютера. Сьогодні в “Інтернеті” багато торгових
центрів, які пропонують будь-які споживчі товари - від вина до автомобілів.
Та й взагалі, на сьогоднішній день в “Інтернеті” можна знайти усе - від
астрофізики і рідких видів рослин східного Забайкалля, до гороскопів і
докладних креслень портативних вибухових пристроїв. Незважаючи на те, що
маркетинг, який народжується, у цій області, економічно стримує прогрес
власне мережних технологій, справи йдуть добре.
Існує всього три способи заробити гроші у мережі: два опосередкованих і один
безпосередній.
Перший з них являє собою стягування плати за підписку, аналог електронних
“вхідних квитків”. В даний час він терпить повну невдачу, не враховуючи двох
виключень, якими є порнографія і деякі види сервісу по наданню високо
спеціалізованої політико-фінансової інформації.
Зрозуміло, що набагато зручніше читати газети і журнали надрукованими, а не з
екрана. По зрозумілих причинах у безкоштовній електронній версії вони повинні
поширюватися двояким образом: або в скороченому варіанті, що містить лише
найбільш цікаві статті чи їхні анонси, або в повній версії, але значно
запізнілій в порівнянні з виконаною на традиційному носії. Ці затримки можуть
коливатися від одного місяця до декількох тижнів. Оскільки коло читачів преси
постійно звужується, а великі групи людей усе більше читають уже те, що
виявляють у мережі, публікація електронних видань є сьогодні різновидом
маркетингу: редакції роблять ставку на залучення передплатника, який у
нормальній ситуації видання їхнього типу в руки не бере.
Схожа ситуація спостерігається й у сфері інформаційних послуг. Досить
показовим у цьому є недавнє рішення журналу “Slate Magazine” корпорації
“Microsoft”. Він відмовився від плану поширення своєї он-лайн версії
винятково на умовах платної підписки. (Майже рік назад “Slate” закрив для
широкої публіки основну масу редакційних статей, розраховуючи схилити
користувачів зважитися на річну підписку за $19,95.) Зовсім недавно головний
редактор “Slate” Майкл Кінслі (Michael Kinsley) визнав, що це рішення
“випередило час”.
До цього часу більшість газетних сайтів так і не змогли зібрати достатню
кількість читачів, готових платити - велику частину інформації можна
відшукати в мережі безкоштовно. За словами Майкла Роджерса (Michael Rogers),
редактора розповсюджуваного без підписки видання “Newsweek Interactive”,
“зараз веб переживає золоте століття - не тому, що все так добре, а тому, що
все безкоштовно”. Один з тих деяких сайтів, за які люди згодні платити і який
цього року має намір вийти на самоокупність – “Wall Street Journal
Interactive Edition”. Однак його редактори визнають, що своїм успіхом він
багато в чому зобов’язаний репутації друкованого видання.
Отже, споживач готовий платити за дуже обмежені види інформаційних послуг. У
такий спосіб у даний момент багато видів платного інформаційного сервісу не
виправдовують себе. Платні електронні мережні варіанти ЗМІ для широкого кола
читачів поки виглядають тупиковою галуззю розвитку. У безкоштовному виді вони
можуть являти собою лише рекламно-маркетингові варіанти (утримуючі анонси
свіжих матеріалів, архіви вже “проданої” інформації, умови підписки,
розміщення реклами й ін.) для підтримки материнських видань.
Другий опосередкований спосіб заробляти у мережі заключається в розміщенні
реклами. В даний час мережна реклама знаходиться під контролем обмеженого
числа фінансових груп. Так що навіть пошукові сервери тепер найчастіше
шукають уже не те, що цікавить користувача, а те, за що сплачено гроші їх
власникам.
Аналіз досвіду застосування можливостей “Інтернету” у комерції свідчить:
покупець згодний платити лише за необхідну йому інформацію. Тому і розглядати
всесвітню мережу слід лише як рекламоносій, а не як електронний супермаркет.
Найбільш популярними товарами в мережі є книги, компакт-диски й одяг - ці
три види товарів в он-лайні купують найчастіше. За ними йде обладнання для
комп’ютерів - найбільш популярний товар у Різдво.

Однак реклама в мережі не без підстав здається багатьом безнадійним тупиком.
У “Advertising Revenue Report” відзначається, що темпи росту реклами
відстають від росту самого “Інтернету”. По рекламних виносках клацало мишкою
і переглядало їхні анонси не більш 2,5%



Ваше мнение



CAPTCHA