Категория
Прочее
Тип
конспект урока
Страницы
27 стр.
Дата
26.04.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
452505.zip — 243.14 kb
  • xarakteristika-stavlennja-shkoljarv-do-urokv-fzichno-kulturi-ta-rznix-rozdlv-navchalno-pro_452505_1.doc — 1433 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо



Текст работы

Реферат на тему:
Характеристика ставлення школярів до уроків фізичної культури та різних розділів навчальної програми
Процес фізичного виховання підпорядкований ймовірнісним закономірностям. Це означає, що вирішення завдань фізичного виховання можливе за допомогою найрізноманітніших засобів. Проте за допомогою одних засобів вирішення завдань фізичного виховання відбуватиметься ефективніше, а інших - не так ефективно. Тому, головними критеріями, якими має керуватися вчитель, формуючи зміст навчального матеріалу, є його привабливість, інтереси, прагнення та вподобання дітей, що з рештою, передбачено Законом України „Про фізичну культуру і спорт”.
Більшість дітей з цікаістю ставляться до вивчення і використання будь-яких рухливих і спортивних ігор, які різнобічно впливають на організм школярів, сприяють формуванню світогляду. Однією з найпопулярніших ігор є баскетбол, який забезпечує гармонійний розвиток дітей і підлітків [2]. Заняття баскетболом сприяють засвоєнню життєво важливих рухових умінь і навичок; розвитку фізичних та морально-вольових якостей, інтелектуальних здібностей, почуття дружби, колективізму, дисциплінованості; формуванню організаторських можливостей; розвитку специфічного сприйняття - відчуття „м’яча”, „часу”, „простору”, „партнера”, розвитку психофізичних якостей [2, 4, 5, 6]. Саме тому, баскетбол включений в програми фізичного виховання на всіх рівнях освіти.
Аналіз навчальних програм із фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів (1993 р., 1998 р., 2001 р.) свідчить про наявність стійкої тенденції до збільшення ролі спортивних ігор у фізичному вихованні школярів. Це проявляється не тільки у збільшені обсягу часу на їхнє вивчення, але й у розширенні вікового діапазону навчання спортивним іграм. Аналіз чинної навчальної програми з фізичної культури виявив, що вивчення матеріалу з баскетболу рекомендується розпочинати з 2-го року навчання, а навчальну гру аж у 6-му класі. Досвід вчителів-практиків показує, що вивчення матеріалу з баскетболу по частинах у різних класах не забезпечує досконалого володіння учнями прийомами баскетболу. Переходячи з класу в клас, діти забувають вивчений матеріал, і в наступному класі окремі прийоми доводиться вивчати заново, оскільки, вивчивши в одному класі один чи декілька прийомів баскетболу, учні їх повторюють і удосконалюють аж у наступних класах, тому між вивченням матеріалу виникають великі перерви, що призводять до забування та втрати придбаних раніше умінь. Це вимагає від вчителя знову затрачати зусилля та час для пригадування (а частіше для повторного вивчення) учнями пройденого матеріалу. Крім того, учням не подобається постійно вивчати лише прийоми без використання їх у іграх, оскільки вони зазвичай прагнуть змагальної діяльності.
Враховуючи викладене, ми сформували технологію концентрованого навчання баскетболу учнів 6-го класу і реалізували її у практиці роботи в школі. Суть технології полягала в тому, що за один рік ми намагалися вивчити ту кількість техніко-тактичних прийомів гри в баскетбол, яка необхідна і достатня для того, щоб брати участь у двосторонній грі. Одним із шляхів визначення ефективності та доцільності реалізації нашої технології було опитування школярів.
Використовували теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури, анкетування, бесіди, інтерв’ю.
З метою вивчення поглядів шестикласників на зміст і організацію процесу навчання гри в баскетбол у загальноосвітній школі, нами було проведено опитування. У процесі опитування нас цікавила думка учнів та їх ставлення до уроків фізичної культури і навчання спортивних ігор, доцільності вивчення баскетболу у школі, найсприятливішого віку початку вивчення баскетболу, окремих питань методики навчання гри. Також виявлено самооцінку учнів щодо володіння ними прийомами гри та грою в цілому.
Анкетування проводилося в кінці навчального року. В анкетуванні взяли участь 112 шестикласників Тернопільської КЗОШ І - ІІІ ст. №9, з них 60 дівчаток та 52 хлопчики. 85 дітей (45 дівчаток, 40 хлопчиків) складали контрольну групу, де навчання відбувалося відповідно чинної навчальної програми (матеріал з баскетболу вивчали з 2-го класу), а 27 учнів (15 дівчаток та 12 хлопчиків) – експериментальну групу, в якій ми реалізували технологію концентрованого навчання баскетболу.
Питання в анкеті умовно поділялись на два блоки. В перший блок входили питання, у яких ми намагалися визначити ставлення учнів до уроку фізичної культури, вивчення спортивних ігор та баскетболу. Другий блок питань передбачав самооцінку учнів, щодо володіння ними прийомами баскетболу та грою в цілому.
Узагальнивши результати анкетувань, ми виявили, що 40% шестикласників своїм улюбленим предметом називає фізичну культуру (табл. 1). До того ж, більше дівчат експериментальної групи (37%) захоплюється фізичною культурою, порівняно із дівчатами контрольної групи (22%), так як і школярі експериментального класу (44%) порівняно із контрольними класами (36%). Більшість хлопчиків та юнаків контрольного (52%) і експериментального (53%) класів полюбляють уроки фізичної культури більше ніж інші навчальні предмети (відповідно, музика – 4 і 7%, малювання – 10 і 7%, українська мова – 5 і 2%, українська література – 1 і 6 %, історія України – 3 і 0%, математика – 9 і 0 %, трудове навчання – 9 і 13 %, біологія – 2 і 2 %, географія – 1 і 3 %, іноземна мова – 4 і 8%).
Таблиця 1.
Ставлення учнів до навчальних предметів



Ваше мнение



CAPTCHA