Категория
История
Тип
контрольная работа
Страницы
45 стр.
Дата
16.04.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
396590.zip — 43.82 kb
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо



Текст работы

Для вилову звірів та птахів використовували
самоловні народні пристрої. Найстаріші за походженням ями (западниці) глибиною
1,6—2 м, які копали на звірячих стежках. Зверху їх прикривали хмизом чи
бур'яном, на дні часто вкопували один або кілька загострених доверху кілків.
Ями призначалися для виловлення вовків, кабанів, оленів, козуль. На Поліссі
використовували уду — металевий стержень 15—20 см з пружиною і трьома гаками на
кінці, куди прикріплювали м'ясо. Уду підвішували, і коли вовк або лисиця хапали
цю принаду, гаки застрявали в роті. В Карпатах для ловлі ведмедів та вовків
використовували «слупу» — два стовпи, між якими клали кілька тяжких колод і
принаду. Звір, намагаючись дістати принаду, зрушував сторожок і звалював на
себе колоди.

Існували також спеціальні вовківні — виплетені з лози
кругові лабіринти, куди вовк легко заходив, шукаючи принаду, а вибратися вже не
міг. На Поліссі для виловлення лосів використовували слупу — відрізаний кусок
круглого дерева з видовбаною в середині діркою у формі пляшки. Запхавши йогу в
цю слупу, лось не міг її витягнути. На тхорів, куниць, горностаїв та інших
дрібних звірів ставили «підколоду», яка за будовою нагадувала слупу. Звірів та
птахів ловили такожза допомогою сітох, петель, що встановлювали на стежках та
водопоях звірів. Петлі ставили на «одушення» та «підрив». У першому випадку
звір сам затягував петлю, а в другому — затягував зігнуте та зачіплене за
вершок молоде дерево, до якого прив'язували петлю. Намагаючись вирватися, звір
витягав вершок з-під сука іншого дерева, а це дерево, до якого прив'язана
петля, л свою чергу випрямлялось і піднімало звіра над землею.




Ваше мнение



CAPTCHA