Категория
История
Тип
реферат
Страницы
18 стр.
Дата
06.04.2013
Формат файла
.html — Html-документ
Архив
343693.zip — 13.95 kb
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

«Українське питання» у
політичних дискусіях 1910-1914 рр.


Поразка революції
1905-1907 рр. і фронтальний наступ реакції супроводжувалися виразним
поправінням російського лібералізму. Партія кадетів, що виникла на хвилі
революції і гучно іменувала себе партією «народної свободи», швидко
розгублювала свій «демократичний конституціоналізм», перейшовши на позиції
обстоювання «вільного», завойовницького націоналізму як у зовнішній, так і у
внутрішній політиці. Принаймні так бачив її завдання провідний ідеолог кадетів
П. Струве. Віднині його ідеалом став «націоналізм англосаксонського типу, який
не боїться суперництва, свідомо ставить собі за мету прозелітизм, оскільки
вірить у те, що не розчиниться у морі чужорідних елементів, а перетворить їх у
себе».

На відміну від лідера
кадетів П. Мілюкова, який намагався якось дистанціюватися від націоналістичного
великодержавництва, Струве не вважав необхідним маскувати антиукраїнську суть
свого «прозелітизму». Історичний процес, доводив він, уже довершив злиття
малоруської народності з великоруською, і творення паралельних російській
«малоруської» та «білоруської» культур означало б «колосальне розтрачування
історичної енергії населення Російської імперії». Тому Струве без застережень
відкидав ідею української автономії - навіть у тому урізаному вигляді, в якому
вона існувала для Польщі і Фінляндії. Українське питання Струве оголошував
«шкідливою інтелігентською вигадкою», закликаючи до постійної боротьби проти
«українського партикуляризму».

Антиукраїнські полемічні
виступи Струве на сторінках редагованої ним «Русской мьісли» розв'язали
дискусію, яка тривала і під час Першої світової війни і в якій зіткнулися не
лише дві ліберальні традиції - російська і українська. У дискусію включилися
соціал-демократи, причому російські (більшовицькі) і українські підходи не
тільки виразно відрізнялися, а й стикалися у непримиренному двобої. «Українське
питання» виявилося тим пробним каменем, що давав змогу відрізнити справжній
демократизм від уявного, «відроджувальний» націоналізм від імперського. В
дискусії пропонувалися теоретичні моделі, які вже через п'ять років дістали
можливість реалізації. У тому, що Україна у 1917-1918 рр. сміливо брала на себе
творення принципово нових зразків національно-персональної автономії, дістали
свій прояв теоретичні напрацювання передвоєнних і воєнних років.



Ваше мнение



CAPTCHA