Категория
История
Тип
контрольная работа
Страницы
16 стр.
Дата
06.04.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
343605.zip — 19.43 kb
  • znachennja-brestskogo-mirnogo-dogovoru-dlja-ukrani_343605_1.doc — 69 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Завдання 1. Визначення історичного значення Брестського
мирного договору для України

Берестейській мир— мирний договір між Українською Народною Республікою з
одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з другого,
підписаний 27 січня (9 лютого) 1918 у Бресті (Бересті, Брест-Литовську); перший
мирний договір у Першій світовій війні 1914-18.

Ініціатива у мирних переговорах з Німеччиною та її союзниками
належала радянській Росії. 3.12.1917 Раднарком РСФРР звернувся з відповідною
пропозицією до Берліна, 15.12. обидві сторони уклали перемир'я, після чого в
штабі німецьких військ у Брест-Литовську почалися мирні переговори. Лінія
фронту проходила по території УНР і Українська Центральна Рада мусила визначити
своє ставлення до них. Лідери УЦР розуміли, що країни Четверного союзу
програють війну. Приєднання до сепаратних переговорів перетворювало майбутніх
переможців на ворогів будованої ними держави. Проте вибору у них не було: народ
бажав миру. На нараді керівників провідних партій— есерів і соціал-демократів—
було визначено делегацію УНР у складі прем'єр-міністра В.Голубовича (голова), М.Левитського,
М.Любинського, М.Полоза і О.Севрюка. 1 січня 1918 делегація прибула у
Брест-Литовськ і поставила питання про свою участь у переговорах, наполягаючи
на самостійному статусі. Нарком закордних справ Росії Л.Троцький змушений був
заявити, що російська делегація визнає право націй на самовизначення і не
вбачає перешкод для участі делегації УНР у переговорах як самостійної. Від
імені Четверного союзу міністр закордонних справ Австро-Угорщини О.Чернін
заявив про визнання делегації УНР повноправним учасником переговорів. Формальне
визнання УНР як самостійної держави союзники відкладали до моменту укладення
мирного договору. Л.Троцький наполіг на перерві у переговорах до кінця січня
1918. Російська сторона повинна була визначити, як поставитися до тяжких умов
миру, включаючи великі територіальні втрати, які висунули союзники. Крім того,
затягуючи переговори, Раднарком бажав виграти час, щоб завершити захоплення
більшої частини території України, включаючи її столицю Київ, що давало
можливість замінити делегацію УЦР делегацією проголошеної наприкінці грудня
1917 Радянської України (див. Перший (харківський) з'їзд рад 1917).



Ваше мнение



CAPTCHA