Категория
Философия
Тип
реферат
Страницы
9 стр.
Дата
26.03.2013
Формат файла
.html — Html-документ
Архив
272790.zip — 7.46 kb
  • problema-vzamod-ljudini-z-prirodoju-v-stor-flosof_272790_1.html — 22.1 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо



Текст работы

Проблема
взаємодії людини з природою в історії філософії

філософський
проблема людина природа

Філософське
вирішення проблеми «людина – природа» мало певні особливості та рівні
осмисленості на різних етапах розвитку: в античній філософії, в середньовічній,
в епоху Відродження, в Нові часи та в умовах сьогодення.

а) Антична
філософія
 

Філософське
осмислення взаємодії «людина-природа» в європейській філософії прослідковується
майже у всіх представників античної доби і в часовому вимірі датується початком
боротьби філософії з міфологією. Остання виражала фантастичний спосіб мислення
людини при поясненні причинно-наслідкових явищ донауковими засобами, У
гносеологічній основі міфу був здоровий глузд. І це цілком відповідає діям
людини при вирішенні вузькоутилітарних проблем емпіричного характеру.

Спираючись на
здоровий глузд, міфи пояснювали все, з чим людина стикалась безпосередньо.
Правда, пояснення ці мали казковий характер, хоча в міфології концентрувались і
окремі зародки наукового розуміння оточуючої людину дійсності.

В епоху, коли
міфологічна свідомість поступилась філософському осмисленню явищ, проблема «людина
– природа» стає однією з головних. І це не дивно: адже відношення «людина – світ»
стоїть у центрі філософського пізнання (див.: Шевченко В.І. Концепція
пізнання в українській філософії. – К., 1993. – С. 4–7.), а коли
мова йде про «світ», то там природа займає одне з основних місць. Слід тут же
зазначити, що коли ми говоримо «людина», то маємо на увазі не одну якусь особу
чи групу людей, а людський рід в цілому, а коли мова йде про природу-то це всі
природні процеси в їх сукупності.




Ваше мнение



CAPTCHA