Категория
Геология, гидрология и геодезия
Тип
реферат
Страницы
11 стр.
Дата
17.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
218923.zip — 678.39 kb
  • tektonka-ta-korisn-kopalini-sumsko-oblast_218923_1.doc — 787.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Рейтинг
10  из 10
Оценок
1
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо



Текст работы

Реферат

"Тектоніка
та корисні копалини Сумської області"


Вступ

Сумська область у своїй основі має типово
платформенні утворення за особливістю тектонічної будови, які значно поширені
за площею, але у цілому малопотужні і складаються з відкладів докембрійського,
палеозойського, мезозойського і кайнозойського віку. При цьому на денну
поверхню виходять лише молоді відклади крейдового, палеогенового та неогенового
віку. Більш давні утворення зазвичай поховані під досить потужним чохлом
порівняно молодих відкладів, а їх присутність у межах території області можна
довести лише за допомогою буріння. Винятком є тільки невелика ділянка поблизу
м. Ромни. Особливості геологічної будови Сумської області зумовлені
розташуванням її в межах Східноєвропейської платформи, фундамент якої складено
дуже дислокованими кристалічними породами архею та протерозою. За схемою
тектонічного районування територія області знаходиться на стику двох структур:
більша частина території знаходиться на південно-західному схилі Воронезької
антеклізи і лише най південніші райони входять до складу Дніпровсько-Донецької
западини та розміщені на території Дніпровського грабена. Дніпровсько-Донецька
западина – це внутрішньоплатформний прогин, формування якого пов’язане із
системою глибинних розломів. Тектонічна будова південно-західного схилу
Воронезького кристалічного масиву не відзначається особливою складністю, хоча
слід зазначити, що вивчена вона недостатньо. Проте отримані дані дозволяють
висловити думку про загальний нахил поверхні кристалічного фундаменту даної
території в південно-західному напрямку. Глибина залягання цієї поверхні на
північ від м. Суми – 600-700м, у районі Глухова вона становить майже 300м, а на
півдні області поблизу глибинних розломів – 3000-3500м і більше. Кути нахилу
поверхні фундаменту переважно невеликі: на півночі, ймовірно, вони не
перевищують 1°, на південь збільшуються до 2-3°, а в районі розломів становлять
5-6°, а іноді досягають 8-10°.Кристалічний фундамент у межах області
тектонічними розломами розбито на серію блоків. З’єднання схилу Воронезького
кристалічного масиву із Дніпровським грабеном відбувається по глибинному
розлому, який є системою скидів із сумарною амплітудою до 3-4км. Простягається
цей глибинний розлом з північного заходу на південний схід від с. Медвеже
(Роменського району) до м. Охтирки. Південніше м. Лебедина біля с. Берестівка
він утворює виступи, обернені у бік Дніпровського грабена. Найхарактернішими
рисами Дніпровського грабена є значна подрібненість кристалічного фундаменту:
одні блоки його опущені, інші займають відносно високе положення. У напрямку із
заходу на схід у складі кристалічного фундаменту виділяють Талалаївське
підняття, Липоводолинський виступ, Роменську та Срібненьку западини,
Берестівський та Новотроїцький виступи, Синівську й Качанівську западини,
Гунське підняття, Охтирську западину. Абсолютні відмітки кристалічного
фундаменту на півдні області коливаються у межах 5-8км, у піднятих блоках вони
становлять 5-6км, а у западинах – 6-8км.




Ваше мнение



CAPTCHA