Категория
История
Тип
реферат
Страницы
20 стр.
Дата
12.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
200690.zip — 22.46 kb
  • zavojuvannja-kivsko-rus-mongolo-tatarami_200690_1.doc — 77 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Зміст

Вступ

1. Спустошення
Батиєм Північно-Східної Русі

2. Похід монголо-татарів на Південну
Русь

3. Роль монголо-татарської навали та іга у словянській
історії

Висновки

Список використаної літератури


Вступ

Однієї
з трагічних сторінок історії Київської Русі XIII ст. є монголо – татарська навала.

Кінець
ХІ – середина ХІІІ ст. увійшли в історію Київської Русі як період політичної
роздрібненості. Протягом короткого часу дедалі більше поглиблюється розпад
Давньоруської держави, набирають сили відцентрові тенденції. Вже в ХІІ ст. на
теренах Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке,
Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське,
Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканьське, Турово-Пінське,
Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська та Псковська землі. Характерною
рисою роздрібненості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст.
утворилось 12 князівств (земель), то їх кількість на початку ХІІІ ст. досягла
50, а у XIV ст. – 250.

Феодальну
роздрібненість спричинило декілька факторів.

1.        
Великі
простори держави та етнічна неоднорідність населення. Поруч із слов’янами тут
проживали понад 20 народів. Процес механічного приєднання та завоювання нових
земель Київської Русі помітно випереджав два інші процеси – формування та
зміцнення апарату центральної влади та глибинну консолідацію нових народів і
територій, їх своєрідне «переварювання» і органічне включення у структуру
давньоруської держави, що врешті-решт і створювало ґрунт для зростання
відцентрових тенденцій.



Ваше мнение



CAPTCHA