Категория
История
Тип
реферат
Страницы
21 стр.
Дата
12.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
200563.zip — 23.36 kb
  • etnchnij-rozvitok-rus-ukrani_200563_1.doc — 81.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Реферат з
теми:

Етнічний
розвиток Русі-України


Одночасно
з політичним в IX-X ст. відбувався
етнічний розвиток Русі-України. Почалося складання територіального центру
русів-українців, до сфери впливу якого згодом підпадають навколишні регіони.
Таким центром стала Київська земля з її могутнім етнічним й економічним
потенціалом. Тут швидше ніж у навколишніх землях розвивалися феодальні
відносини, в IX-X ст. з'явилися перші індивідуальні земельні
володіння дружинної знаті, розбудовувалися міста й посилювався їхній вплив на
сільські округи.

Завершення
формування української народності

Особливістю
Київської землі було те, що вона в період формування не належала якомусь
конкретному князеві, а вважалася спадковим володінням великокнязівської родини.
Хто володів нею, той мав управляти і всією Київською Руссю. Крім великого
князя, важливу роль у житті регіону й всієї держави відігравала київська знать.
Саме вона найбільше ратувала й боролася за підкорення та господарське освоєння
територій сусідніх племен.

Після
міграції уличів на початку X ст. у межиріччі
Південного Бугу й Дністра влада київських князів поширилась на землі в басейні
Тясмина та нижніх течіях Сулою та Псла. Щоправда, пізніше залежність цих
територій від київських властей стала формальною, фактично ж вони перебували
під контролем кочівників. До 1036 р. південні кордони Київської землі
проходили по р. Стугні, а пізніше по р. Росі. Місцеве населення, що складалося
з нащадків літописних уличів, а також прийшлих з-за Дону алано-болгар,
опинилося у сфері впливу більш розвиненого населення Київської землі. Чи не
найшвидше влада київських князів утвердилася на просторах древлян. Однією з
причин цього стала відносна слабкість місцевих правителів і відсталість краю у
переході до ранньофеодального суспільства. При всіх соціально-політичних
колізіях землі древлян залишалися невід'ємною частиною територіального центру
русів-українців. Дреговицька Турівщина з часом стала уділом київських князів, а
решта утворила Полоцьку землю. На заході територіальна експансія київських
можновладців натрапила на сильний опір феодальної знаті волинян, яка швидко
збагачувалася й зуміла досить відчутно зміцнити своє становище. За князювання
Володимира Святославича київська знать активізувала господарське освоєння
земель сіверян і одночасно почала захищати їх від нападів кочівників. Проте
перетворення Чернігова й Переяслава на центри навколишніх округ послабило вплив
Києва у віддаленому Лівобережжі.



Ваше мнение



CAPTCHA