Категория
История
Тип
курсовая работа
Страницы
43 стр.
Дата
08.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
180901.zip — 42.36 kb
  • organi-derzhavno-vladi-kivsko-rus_180901_1.doc — 152.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

ПЛАН

Вступ


Найвищі
органи влади: великий князь, княжа рада, феодальні з’їзди. Місцеві органи
управління

2 Суд, військо, церковна організація
в Київській Русі

Висновок

Список використаної літератури


Вступ

 

Київська Русь являла собою
ранньофеодальну державу з монархічною формою правління та була побудована на
принципі сюзеренітету-васалітету. Ця держава була передусім об’єднуючою силою,
яка забезпечувала, хоча й відносну, єдність східнослов’янських земель, порядок
і спокій для людності, а також і захист країни від посягань зовнішніх ворогів.
Разом з тим держава в руках феодалів була знаряддям їх панування над залежним
від них населенням.

Протягом IX-XIII ст. влада пережила
складну трансформацію. На етапі становлення Давньоруської держави утворилася
дружинна форма державності: на грунті княжої дружини сформувався примітивний
апарат управління, судочинства та збирання данини. У цей час дружина виконує не
тільки роль війська, а й радників. Центральною фігурою цієї форми державності є
князь, який більше виявляє себе як воєначальник, а не як державний діяч. У добу
піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся повнота влади
дедалі більше зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних
справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та вихідців
зі старої племінної аристократії – бояри. У період феодальної роздрібненості
відбулася ще одна змін форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася
місцем федеративній монархії. Тепер долю Русі вершив не князь, а група
найвпливовіших князів, що шукали компромісних рішень на своїх зібраннях
(«снемах»). Цю форму правління історики називають «колективним сюзеренітетом». (1)



Ваше мнение



CAPTCHA