Категория
История
Тип
реферат
Страницы
19 стр.
Дата
07.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
174950.zip — 25.81 kb
  • rozvitok-ukransko-kulturi-ta-mistectva-u-drugj-polovin-xix-st_174950_1.doc — 85 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Розвиток української культури та мистецтва у другій половині XIX ст.

У другій половині XIX ст. відбулось територіальне роз’єднання українських земель, завершилося формування української нації,
ускладнилася соціальна структура та політизувалося суспільне життя. Ці явища
залишили помітний слід в розвитку культурної сфери. Позитивним зрушенням у
культурній сфері сприяли модифікація економіки та завершення промислового
перевороту, які зміцнили матеріальну базу культури, стимулювали розвиток освіти
та науки.

Розвиток літератури

Переборюючи тиск
царизму й великодержавного шовінізму, пристосовуючись до різних заборон,
розвивалась українська література. При цьому вона знаходила розуміння й
підтримку передової російської, польської та угорської громадськості,
незадоволеної ставленням політичних режимів до національних культур. Після
смерті Тараса Шевченка найпомітнішою постаттю в літературному житті України
став Пантелеймон Куліш. Він прагнув збагатити літературу оригінальними жанрами,
ввести її в загальноєвропейський літературний процес. Куліш створив перший
національний історичний роман "Чорна рада", присвячений подіям в
Україні 1663 р. Розгортання сюжету подається поряд із яскравим описом одягу,
побуту й народних звичаїв українського народу. Високого громадського звучання набули
його альманах "Хата", збірки поезій "Досвітки", "Хуторна
поезія" та інші твори.

Формується
реалістичний напрям у літературі, започаткований у творчості Марка Вовчка. З-під
її пера вийшла перша українська соціальна повість "Інститутка" з
реалістичним зображенням кріпаків, що не мирилися з рабством і прагнули
позбутися його. У "Народних оповіданнях" письменниця устами своїх
героїв засуджувала кріпосницький лад, захищала знедолених людей, її повісті й
оповідання були надзвичайно популярні не тільки в Україні, а й за її межами,
перекладалися багатьма європейськими мовами. *. В другій половині XIX ст. розгорнулась
активна літературна діяльність засновника української реалістичної байки
Леоніда Глібова. Перебуваючи під впливом російського байкаря Івана Крилова,
письменник разом із тим спирався на український грунт, розвінчував гноблення
людини людиною, висміював здирництво й кріпацтво. Гуманістичними мотивами була
пройнята творчість засновника громадянської і пісенно-романсової лірики Степана
Руданського. Його знамениті "Співомовки" позначені народним гумором,
дотепністю, оптимізмом, мудрістю й волелюбством. Разом із тим поет склав чимало
пісень і серед них "Повій, вітре, на Вкраїну", "Мене забудь",
які стали взірцем пісенно-романсової лірики. Його перу належать також історичні
поеми. Чи не найяскравішим викривальним твором української літератури є повість
Анатолія Свидницького "Люборацькі", в якій показано занепад кількох
поколінь старосвітської сім'ї священика, недосконалість навчання й виховання
молоді. Значний резонанс у суспільстві мав доробок письменників Олександра
Кониського, Ганни Барвінок та Олекси Стороженка.



Ваше мнение



CAPTCHA