Категория
История
Тип
дипломная работа
Страницы
102 стр.
Дата
07.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
174373.zip — 101.19 kb
  • arabsk-krani-pslja-svtovo-vjni_174373_1.doc — 350.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Арабські країни після ІІ світової війни


Арабський світ у
другій половині ХХ на початку ХХІ ст. опинився в центрі міжнародної політики. Його
стратегічне положення, нафтові багатства стали в роки “холодної війни" об’єктом
протистояння між Сполученими Штатами Америки та Радянським Союзом. Однією із
центральних проблем Близького Сходу залишається палестинське питання, яке і
стало центром протистояння між Ізраїлем та майже всім арабським світом.

Дипломна робота
ділиться на дві частини, кожна з яких починається із загальної характеристики
регіонів: Близький Схід та Північна Африка. Буде дано аналіз
соціально-економічного та політичного розвитку кожної арабської країни у другій
половині ХХ на початку ХХІ ст., зроблено відповідні висновки та перспективи. Не
полишено поза увагою проблему ісламського фундаменталізму та активної участі
радикалів із арабського світу у діяльності міжнародних терористичних
організаціях.

У даній роботі
зроблена спроба на основі найновішої літератури показати процеси в арабському
світі після Другої світової війни в комплексі його місце в системі міжнародних
відносин. Ці процеси будуть показані без ідеологічної заангажованості з позиції
науковості та історичної правди.

Арабський світ
вступив у другу половину ХХ ст. ще в сильній залежності від колонізаторів. На
території майже всіх арабських країн (за виключенням Сирії, Лівану, Йемену,
Саудівської Аравії) знаходилися іноземні війська, багато із цих країн (Алжир,
Судан) ще залишалися колоніями, інші - були такими фактично, знаходячись під
протекторатом Великобританії або Франції. Червнева революція 1952р. в Єгипті,
яка ліквідувала монархію, відкрила шлях до визволення. За зразком „Товариства
вільних офіцерів", яке керувало революцією, були створені подібні
організації і в інших арабських країнах. У деяких із них (в Іраку в 1958р., в
Йемені в 1962р., в Судані і Лівії в 1969р) їм вдалося здійснити революцію за
таким же сценарієм. Але і там, де співвідношення сил було іншим і події
розгорталися по іншому, вплив єгипетської революції був значним. Цей вплив
стимулював початок збройної боротьби патріотів Тунісу (1952р), Марокко (1953р) і
Алжиру (в 1954р) за визволення, сприяло позитивним зрушенням у Сирії і Йорданії
(в 1954 - 1955рр). Лідер Єгипту Г.А. Насер, який добився виведення із країни
англійських військ, націоналізував Суецький канал і проголосив своєю метою
єдність арабів, отримав звання „чемпіона арабського націоналізму". Лозунг -
„Арабська нація єдина, а її місія вічна" Партії арабського соціалістичного
відродження (ПАСВ) та її філіалів в різних арабських країнах став отримувати
все більше поширення і популярність.



Ваше мнение



CAPTCHA