Категория
История
Тип
реферат
Страницы
25 стр.
Дата
07.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
174152.zip — 26.9 kb
  • ukransk-legendi-ta-perekazi-pro-gadv_174152_1.doc — 90 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Реферат на тему:

Українські легенди та
перекази прогадів

 


Українські
легенди та перекази приділяють увагу порівняно небагатьом видам гадів, але у
розвинуті незрівнянно докладніше легенд і переказів про риб. Вони стосуються:
гадюки, вужа, полоза, ящірки, жаби і черепахи.

Гадюка
(звичайна гадюка — Vipera berus, Coluber berus, prester, chersea, melanis,
scytha, thuringicus, cocruleus, Vipera ceilonica, squamosa, orientalis,
Communis, limnea та ін.), що зветься в Літинському повіті ще гадюкою-падалицею,
походить від диявола, «що видно по її зубах» (Старобільський повіт). Та, крім
цього вірування, яке виникло під впливом оповіді Біблії про гріхопадіння наших
прабатьків, є ще легенда з циклу «Обходів апостольських», яка розповідає таке
про походження гадюки. Одній жінці схотілося злякати, чи що, Спасителя з
апостолом Петром, а може, просто тільки жартома позбиткуватися з них. Йшов
Спаситель з апостолом Петром після того, як їх хотів було налякати чоловік,
якого Господь перетворив за це на ведмедя*, коли дивляться — лізе рачки гола
жінка, та прямісінько їм під ноги, й нумо сичати, висолопивши язика: ссс...
ссс... ссс...

Господь
прокляв її й каже: «Віднині ти будеш новою тваррю на землі й на весь свій вік
лазитимеш на череві й без одежі». Жінка полазила гадюкою й розплодила згодом
гадюк од себе по всьому світу (Старобільський повіт). У той час, як усі інші
тварі з любов'ю ставляться до своїх дітей, гадюка щоразу, після того як
виплодить гадюченят, обів'ється разом з ними на суку, і тоді почне їх поглинати
одне за одним. Яке гадюченя впаде на землю і встигне втекти, те тільки й
залишиться жити. Якби вона не зжирала своїх гадюченят, то гадюк розвелося б
сила-силенна. Це вже так Бог дав. Та настануть такі часи, що всього намножиться
незлічима кількість — і звіра всякого, і людей, — і їстимуть тоді звір звіра, а
люди — людей.



Ваше мнение



CAPTCHA