Категория
История
Тип
курсовая работа
Страницы
43 стр.
Дата
07.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
173538.zip — 37.88 kb
  • regonaln-osoblivost-poltiki-korenzac-v-ukran-na-materalax-volin-kivshhini-podllja_173538_1.doc — 144 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКИ КОРЕНІЗАЦІЇ В
УКРАЇНІ

( НА МАТЕРІАЛАХ ВОЛИНІ, КИЇВЩИНИ І ПОДІЛЛЯ)


Національна
політика коренізації, що була введена радянським урядом у 1923 р. як
загальносоюзна політика, в УСРР, поза всякими сумнівами, набула специфічних
регіональних особливостей. Сталося це передусім під впливом двох факторів.
Перший з них полягав у помітній етнічній строкатості України. Другий був
частково похідним від першого і являв собою спробу керівництва республіки
(принаймні, його частини) все-таки враховувати цю строкатість і відповідно
формувати дещо відмінну парадигму етнополітики в кожному з регіонів. Нас
цікавлять у цьому відношенні два аспекти:

1) наскільки
теоретично об’єктивною була ця політика в регіонах України;

2) наскільки
об’єктивною вона була у світлі офіційної (і неофіційної) статистики практичних
звершень, суспільної реакції етнонаціональних спільнот. Наразі пропонуємо
особливості коренізації на матеріалах Київщини і східних (радянських) частин
Волині і Поділля - тих обширів України, які завжди представляли специфічний
етнонаціональний простір для державної етнополітики в різні періоди української
історії.

Аналіз останніх
публікацій з нашої проблематики переконливо засвідчує її актуальність. Серед
багатьох дослідників, які присвятили проблемі свої наукові пошуки, розвідки
яких є дотичними до неї, варто відмітити передусім загальнотеоретичну
монографію “Українізація" 1920-30-х років: передумови, здобутки,
уроки", видану колективом авторів (до його складу ввійшли В. Даниленко, Я.
Верменич, П. Бондарчук, Л. Гриневич, О. Ковальчук, В. Масненко, В. Чумак) за
редакцією В. Смолія 1; а також праці В. Нестеренка 2, Л.
Місінкевича 3, А. Сурового 4, І. Боголюбової 5,
О. Геройської 6, Г. Журбельної 7, Ф. Винокурової 8,
П. Натикача 9 . Доводиться констатувати, на жаль, дефіцит розвідок,
присвячених коренізації Київщини. Ймовірно, це пов’язано з тим, що власне місто
Київ і Київщина фігурують в історіографії як предмет загальних досліджень
національної політики радянської влади в Україні, тому й архівні (центральні й
обласні), і краєзнавчі київські матеріали використовуються виключно як
матеріали республіканського значення.



Ваше мнение



CAPTCHA