Категория
История
Тип
статья
Страницы
22 стр.
Дата
07.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
173430.zip — 22.48 kb
  • sxodoznavch-stud-v-storichnomu-krimoznavstv-v-pershj-polovin-xix-stolttja_173430_1.doc — 82 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

СХОДОЗНАВЧІ СТУДІЇ
В ІСТОРИЧНОМУ КРИМОЗНАВСТВІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ


Вступ

У науковій
розвідці відтворено сторінки сходознавчих студій у контексті вивчення
біобібліографії істориків-кримознавців. Дослідження проведене згідно програми
вивчення національних меншин в Україні. Автор ґрунтовно досліджує самобутній
внесок представників російської тюркологічної школи ХІХ ст. І. М. Березіна і В.
В. Григор'єва у розвиток історичного краєзнавства Криму.

 


Основна
частина

В останні роки в
українській історичній науці достатня увага приділяється розробці наукової
біографістики. Подальший розвиток цієї галузі історичного знання є актуальним
завданням історіографії [1, с. 127]. В цьому контексті вивчення питань
історичної біографії є актуальним для відновлення повної картини розвитку
історичного краєзнавства Криму. У дослідженнях російських тюркологів XIX
століття значне місце займали історико-етнографічні аспекти, пов'язані з
Кримським півостровом. Біля витоків тюркологічних досліджень Криму стояли
сходознавці І. М. Березін і В. В. Григор'єв.

Метою статті є
відтворення внеску провідних науковців-орієнталістів у вивчення історії та
етнографії Криму в першій половині XIX століття. Ця проблема не була висвітлена
ні в радянській, ні в сучасній історіографії.

Ілля Миколайович Березін народився 19 червня 1819 р. у селищі
при Південно-Камському заводі Пермської губернії. Батько його був заводським чиновником,
а мати з родовитої української родини. Спілкування з дитячого віку із
представниками фінно-тюрків, що складали 50% населення цього краю, розвинуло в
юнакові інтерес до східних мов. Початкову освіту майбутній вчений одержав у
"вчителів із духівництва", потім у Катеринбурзькому повітовому
училищі, де завдяки своїм здібностям він потрапив під опіку доглядача цього
навчального закладу Буявського, який додатково займався з Іллею Миколайовичем
російською та всесвітньою історією, алгеброю і геометрією [2, с. 66]. Завдяки
сприянню ревізора місцевих училищ професора Суровцова, І. М. Березін був
переведений у Пермську гімназію на казенний кошт. При убогості навчальної
літератури з мовознавства в умовах провінції юнак зумів досконало опанувати не
тільки східні, але й європейські мови. Після закінчення гімназичного курсу Ілля
Миколайович вступив до Казанського університету на відділення
східномусульманських мов. Науковим наставником І. М. Березіна в університеті
став засновник Казанської школи тюркологів Олександр Касимович Казем-Бек
(1802-1870). О. К. Казем-Бек уже в студентські роки Березіна зробив його своїм
особистим секретарем, доручив йому своє листування і виправлення своїх робіт,
що писалися російською мовою [3, с. 52].



Ваше мнение



CAPTCHA