Категория
История
Тип
реферат
Страницы
15 стр.
Дата
07.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
173393.zip — 20.1 kb
  • materalna-duxovna-kultura-sxdnix-slov-jan_173393_1.doc — 67.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

План

1. Побут древніх слов'ян

2. Релігійні вірування
давніх слов'ян

Список використаної
літератури


1. Побут древніх слов’ян

Археологічні
матеріали свідчать, що до середини I тисячоліття нашої ери в господарському
укладі слов'ян давно вже переважало землеробство —підсічно-вогневе в поліській
зоні й орне — у лісостепу. Для обробки землі предки сучасних українців
застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней. До цього
часу в лісостепу давно переважало двопілля — одне поле засівалося, а друге
залишалося під паром. Скотарство, полювання, рибальство і бортництво (лісове
бджільництво) для основного населення Русі стали до того часу підсобними, хоч і
дуже важливими, промислами.

Досить
високого рівня досягло до Х віку і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і
кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. Ковальська справа
вважалася заняттям почесним і навіть чаклунським. У Київській Русі склався
переказ про братів-ковалів, які перемогли в битві жахливого дракона. Вони запрягли
чудовисько у величезний плуг і проорали ним борозну “змійових валів” —
оборонних споруд навколо Києва (довжина їх в Україні – понад 2000 км, датуються
І тисячоліттям до н.е. – І тисячоліттям н.е.). У Х ст. майстерність київських
ковалів і ливарників отримала визнання далеко за межами Русі. Персидський
географ за сторіччя до Нестора писав: “Там виготовляють дуже цінні клинки і
мечі, які можна зігнути навпіл, і вони знов розправляються самі”. [4, 339]

Розвивалися
гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення по каменю і
дереву. З льону, конопель і вовни слов'янки ткали чудові сукна і полотна, їм
було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Високим умінням відрізнялися
майстри обробки шкір. Недаремно в усній народній творчості склалися оповіді про
кожем'як — людей умілих, сильних і відважних. Усього ж дослідники нараховують у
названий час в давньоруських містах від шістдесяти до ста різних ремісничих
спеціальностей. Спеціалізація при цьому йшла не за матеріалом, а за готовим
виробом: мечники, щитники, сідельники, ювеліри займали в містах цілі вулиці.
Щоб виготувати свій виріб від початку до кінця, кожний з майстрів повинен був
володіти принаймні декількома спеціальностями.



Ваше мнение



CAPTCHA