Категория
История
Тип
реферат
Страницы
59 стр.
Дата
06.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
169706.zip — 50.67 kb
  • getmanshhina-rozvitok-ukranoznavstva_169706_1.doc — 182 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Наступний
етап розвитку українознавства — це XV–XVIII століття, коли Україна потрапляє в
склад Литовсько-польської держави, потім виборює державну незалежність, але
тратить її і стає колонією російської імперії.

Прикметно,
що й на цьому етапі, як і в давньоруський період, одним із складників
українознавства стають праці зарубіжних авторів: істориків, політиків,
воєначальників. До того ж ті праці і кількісно, і — головне — якісно є явищами
високого ґатунку: з одного боку — тому, що висвітлюють розвиток у повному
розумінні української держави її національно-визвольну боротьбу за
незалежність, суверенну внутрішню і зовнішню політику, культуру, освіту; а з
іншого боку — тому, що авторами праць є свідки чи й учасники подій,
професіонали у сферах міжнародного життя (маємо на увазі польських,
французьких, німецьких, англійських, шведських, російських, турецьких,
литовських державців, дипломатів, воєначальників, істориків, письменників,
діячів церкви). На жаль, ми не маємо не те що повної, а й наближеної до повноти
наукової бібліографії, і не лише зарубіжного, а й вітчизняного українознавства,
і причини того закорінені якраз в умовах української дійсності XIV–XVIII
століть.

Маємо
на увазі, що спроби Данила Галицького повернути всі частини Київської Русі в
лоно однієї держави не увінчалися успіхом. Спочатку піднесенню могутності
слов'ян противилися монгольські завойовники, а згодом трагічну долю українців
окреслювали ближні сусіди: з середини XIV століття об'єктом зазіхань
польсько-литовських магнатів стає Галицьке-Волинське князівство, а з XV
століття турецькі та російські державці важать і на всю Україну. Як наслідок:
до 1370 року майже всією Волинню заволоділа Литва, Галичиною — Польща, а після
Переяславської Ради (1654) над Україною зависла загроза не тільки
територіальних анексій, державної підлеглості Росії, а й соціальної,
національної неволі, що мала призвести до релігійної, мовної, духовної,
культурної асиміляції та, як підсумок, зникнення України з міжнародної арени як
національно-державного суверена.



Ваше мнение



CAPTCHA