Категория
История
Тип
реферат
Страницы
26 стр.
Дата
06.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
169185.zip — 26.85 kb
  • ukranskij-rushnik_169185_1.doc — 95 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

План

Вступ.

1.  
Актуальність.

2.  
Історичні
етапи розвитку вишивання.

3.  
Функціональне
призначення.

4.  
Народна
вишивка.

5.  
Основні
мотиви українського народного орнаменту.

6.  
Художні
особливості, матеріал та техніка виконання.

Висновки.

Література.


Актуальність обраної теми пояснюється тим,
що вишитий рушник на стіні – давній український народний звичай. Не було,
здається, жодної на Україні оселі, якої  не прикрашали б рушниками. Хоч би як
судилося їм убого жити, а все ж естетична принада за всякчас знаходила місце в
помешканнях — хай то була одинока хатина вдови чи затісна багатодітна оселя,
приземкувата мазанка на півдні України або курна хата поміщика — всюди
палахкотіли багатством кольорів рушники. Хата без рушників, казали в народі, що
родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки,
він був своєрідною візиткою, а якщо точніше — обличчям оселі, відтак і
господині. По тому, скільки і які були рушники, створювалася думка про жінку,
її дочок. Ніщо, здається, так предметно й точно не характеризувало жіночу
вправність, майстерність, зрештою охайність і працьовитість, ніж ті вимережані
рукотвори. Вони завжди були на людях, розкривалися мистецьким багатством,
оцінювалися справжніми пошанувачами.

Вишитий рушник створював настрій, формував
естетичні смаки, був взірцем людської працьовитості. Згадаймо про утилітарне
призначення: з рушником, як і хлібом, приходили до породіллі, ушановували появу
немовляти в родині, з ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й
коханого, шлюбували дітей, зустрічали рідних і гостей, проводжали людину в
останній путь, ним прикривали хліб на столі. Хліб і рушник — одвічні людські
символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакам гостинності
українського народу. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю
давню святиню: прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність,
злагоду, глибоку пошану тим , хто виявив її.



Ваше мнение



CAPTCHA