Категория
История
Тип
реферат
Страницы
16 стр.
Дата
06.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
167562.zip — 21.26 kb
  • reformi-solona-klsfena-ta-perkla-v-afnax_167562_1.doc — 72 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Реформи Солона і
Клісфена та Перикла в Афінах


Реформи Солона

Наприкінці
VII – початку VI ст. до н. е. Афіни роздирало протистояння аристократії, що
зосередила у своїх руках владу, а також більшу частину земель, і більшості
населення, обтяженого боргами, через що багато хто потрапив в становище
гектеморіїв, тобто найманих робітників, що обробляли землі знатних за шосту
частину врожаю, тобто досить незначну частку. Багато хто за борги потрапив в
особисту кабалу, дехто був проданий за кордон. Нарешті, у руках евпатрідів
знаходилися цілком і управління, і суд. Крім багатої знаті і приниженої маси
бідняків, існував уже досить численний середній клас, створений новими
економічними чинниками: торгівлею і промисловістю. Цей клас, разом з бідняками,
був зацікавлений у реформах – і на нього мав спиратися Солон, так само як і на
найблагорозумнішу частину евпатрідів. Соціальна ворожнеча погрожувала
небезпечною боротьбою, результатом якої могла стати тиранія. За переказом,
деякі переконували Солона прагнути до тиранії, але він відмовився, тому що «тиран
гине сам і губить свій дім» – мотив відмови, дуже характерний для грецької
моралі того часу.

Близько
594 до н. е. афіняни обрали Солоні правителем і архонтом і надали йому
повноваженя на проведення політичних і економічних реформ (можливо, втім, що
реформи Солона мали місце двадцятьма роками пізніше). Реформи були досить
радикальні. Солон почав з сейсахфії: скасував борги, що забезпечувалися землею
або особою боржника (дехто вважає, що були знищені усі взагалі борги, але це
сумнівно), домігся звільнення тих, хто вже потрапив у рабство за борги, і
заборонив надалі робити позики під заставу особистої свободи. Солон вжив
заходів і до того, щоб повернути на батьківщину по можливості всіх, хто за
борги був проданий за межі Аттики: їх викуповували, але на які кошти – невідомо.
Сейсахфія розчистила ґрунт для подальших реформ. Сейсахфія була єдиною
радикальною мірою Солона; у всій іншій реформаторській діяльності він виявляє
схильність до «золотої середини», до помірності, до можливого примирення нових
вимог зі збереженням старого. Законодавча діяльність Солона не обмежилася
сейсахфією і реформою державного устрою: він реформував все афінське право, за
винятком карного. Що стосується управління, Солон установив в Афінах
тимократичну систему, зв'язавши права громадян на участь у виборах і участь у
політичній діяльністю з їхнім доходом. Пентакосіомедімни (1‑й клас) і
вершники (2‑й клас) могли засідати в Раді і посідати найбільш високі
посади. Зевгіти (3‑й клас) могли посісти нижчі посади і входити в Раду
(буле), у той час як найбідніші громадяни, або фети (4‑й клас), могли
брати участь тільки в народних зборах. Рада (відома за назвою Ради чотирьохсот)
також являла собою одне з нововведень Солона; члени Ради щорічно обиралися
чотирма афінськими філами, по 100 чоловік від кожної філи. Солон створив і
апеляційний суд, гелією, що була фактично народними зборами з кворумом у 6000
чоловік, де розглядалися оскарження вироків [1].



Ваше мнение



CAPTCHA