Категория
История
Тип
реферат
Страницы
15 стр.
Дата
06.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
167511.zip — 19.3 kb
  • mo-uljublen-narodn-svjata_167511_1.doc — 64 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо



Текст работы

В нашому селі
люди казали, що святий Микола, як щедрий Бог із небес, часто заходив до
помешкання багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх. Також розповідали, що
святий Миколай допомагав мандрівникам та подорожнім, а особливо запорозьким
козакам. Вони за цю поміч побудували йому понад 30 храмів, названих його
іменем. На його честь складено багато віршів та пісень.

Святого Миколу в
наш час святкують віруючі православні люди. Звичай обдаровувати дітей
подарунками в це свято майже не зберігся.

Різдво – родинне
свято, зустрічали його урочисто, схвильовано. До свята готувалися заздалегідь:
білили хату, прибирали її святковими рушниками, килимами. На вечірній зорі
найстаріший член сім’ї ( дід або
батько) вносив в хату сніп жита чи ячменю. Називався сніп «дідухом» або
«колядою». Він і виконував функцію ялинки. Найстаріша жінка в сім’ї
(баба або мати) ставила біля «дідуха» горщик з кутею, узвар і свячену воду.
Біля свяченої води запалювали свічку. До 12 години ночі сини і батько обходили
обійстя із святим хлібом, благословляючи все живе, заклинаючи його від напасті.
На воротях і на дверях сараю ставилися обереги і вішалися пучечки трави з
полину, кропиви, чебрецю, щоб відігнати нечисту силу. Сигналом до вечері була
поява першої зірки на небі, яка сповіщала про народження Божого дитяти. На
столі ставилося 12 страв, щоб кожен місяць був щедрим. Батько ховався за стіл,
питаючи, чи його не видно, і отримував ствердну відповідь. Потів він
відповідав: «Як ви мене не бачите зараз, то щоб цілий рік з-за хліба не бачили»
і бажав врожаїв та достатку. Господиня імітувала квочку чи якусь іншу бажану в
господі птицю.




Ваше мнение



CAPTCHA