Категория
История
Тип
реферат
Страницы
28 стр.
Дата
06.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
167431.zip — 29.77 kb
  • golod-u-1932-1933-roki-v-ukran_167431_1.doc — 101 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Голод у 1932–1933 роки в Україні

Архівні джерела – мають незаперечні докази штучного походження
голоду в Україні. Основними причинами голодомору були: суцільна колективізація
селянських господарств, антилюдяна і фіскальна політика пограбування чи
розкуркулювання українських селян, тотальні хлібозаготівлі за принципом
продрозкладки із використанням репресивних засобів, свідоме та тривале
позбавлення селян продовольчих засобів до існування, масові репресії проти
дорослого чоловічого населення українського села.

а) Суцільна колективізація.

Запланована і здійснена комуністичним тоталітарним режимом
суцільна колективізація зруйнувала і фактично знищила 4,6 млн. селянських
господарств в Україні, завдала катастрофічної шкоди сільському господарству
республіки, безоплатно і назавжди відняла насильницьким способом 36 млн.
десятин селянських земель, усуспільнила в колгоспах робочу і продуктивну
худобу, що знаходилася раніше в одноосібному користуванні селян, поголів'я якої
скоротилося в 2 рази, а в подвірному користуванні колгоспників у 7–8 разів. Величезна
кількість худоби загинула в зимові місяці в непристосованих для нього
колгоспних хлівах, через відсутність кормів. Тільки взимку 1933 р. падіж
худоби складав від 42% до 75% на сході України.

б) Колгоспи.

Колгоспи, за задумом Сталіна, повинні були стати фабриками
зерновиробництва. У 1934 р. в Україні існувало 24 тис. колгоспів, що
об'єднали 4 млн. селянських господарств, позбавивши їх землі і власності. Навесні
1932 р. третина колгоспів, а навесні 1933 р. біля половини колгоспів
України не розрахувалися з колгоспниками, тобто не видали їм натуральної і грошової
оплати за зароблені трудодні, позбавивши в такий спосіб 6–9 млн. осіб засобів
до існування. Заборону на видачу хліба колгоспникам ініціював радянський уряд.
У 1932 р. колгоспам дозволяв здійснювати оплату праці тільки після
виконання державного плану заготівель. Правління колгоспів, щоб виконати плани,
навмисне скорочували кількість вироблених колгоспниками трудоднів, які
підлягали б оплаті. У липні 1933 р. В. Одінцов інформував генерального
секретаря ЦК КП У С. Косіора і голову уряду УРСР В. Чубаря про те, що,
відповідно до телеграми Сталіна і Молотова, він направив проект постанови ЦК і
РНК «Про порядок видачі хлібних авансів у колгоспах із врожаю 1933 року на
внутрішньоколгоспні потреби», у якому категорично заборонялося витрачати хліб
на громадське харчування під час польових робіт. Колгоспники повинні були брати
власний хліб на роботу. У цьому проекті міститься факт свідомого наміру
позбавити селян харчування, що доводить злочинне ставлення комуністичного
режиму до українського народу. Політбюро ЦК КП У на засіданні 10 січня 1934 р.
констатувало факти несплати трудоднів членам родин, які померли, або батька чи
матері, які працювали в колгоспі



Ваше мнение



CAPTCHA