Категория
История
Тип
контрольная работа
Страницы
18 стр.
Дата
06.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
166034.zip — 27.34 kb
  • ukranska-arxtektura-drugo-polovini-xvii-xviii-st_166034_1.doc — 98.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Українська архітектура другої половини
XVII-XVIII ст.

 

Архітектура посідала особливе місце в мистецькому процесі другої
половини XVII—XVIII ст. Внаслідок своєї всебічної природи вона, мабуть,
найповніше й найглибше відобразила особливості мистецької традиції, а численні
пам'ятки роблять їх достатньо чисельними з відстані часу. Архітектурна думка на
українських землях еволюціонувала в руслі власної традиції, активно
використовуючи європейський досвід через діяльність, насамперед на
західноукраїнських землях, майстрів європейського походження, їх зусиллями на
Правобережжі в середині — другій половині XVIII ст. постав ряд видатних
пам'яток. На Лівобережжі з кінця XVII ст. ширилася діяльність російських
майстрів.

Для історії містобудування друга половина XVII ст. —
малопродуктивний період. У цей час не стільки будується, скільки відбудовується
зруйноване під час воєнних дій та ворожих нападів; заснування нових міст —
рідкісне явище і відбувається лише на західноукраїнських землях. Найвідоміші
приклади — Станіслав (Івано-Франківськ, 1662) та Христинопіль (Червоноград,
1692). Нечасто здійснюється й перепланування вже існуючих міських поселень

Згадки про оборонні споруди, зведені воюючими сторонами в період
Руїни, як, наприклад, російські укріплення проти татар у південних районах
України, залишилися на сторінках документів. Важливою подією в історії
оборонного будівництва другої половини XVII ст. стало завершення Української
укріпленої лінії на Слобожанщині, до якої входило сімнадцять фортець на чолі з
Ізюмом. Ситуація змінилася лише з виходом Росії до Азовського моря й
припиненням регулярних татарських набігів на українські землі. Проте радикальні
переміни визначило насамперед вдосконалення артилерійської зброї: стіни та вежі
втратили значення, їх місце зайняли бастіонні земляні укріплення з системою
фортів. Саме такий характер мав Печерський фортечний комплекс у Києві,
споруджений упродовж першої третини XVIII ст. Уже в 70-х pp. XVIII ст.
збудовано захисну Дніпровську лінію, яка з ліквідацією Кримського ханства
цілковито втратила значення. Відповідно до еволюції загальних засад оборонної
архітектури змінювалося й



Ваше мнение



CAPTCHA