Категория
Биология
Тип
реферат
Страницы
23 стр.
Дата
04.03.2013
Формат файла
.doc — Microsoft Word
Архив
161251.zip — 23.39 kb
  • druzhn-ta-vorozh-vzamovdnoshennja-tvarin-mzh-soboju-z-roslinami_161251_1.doc — 83.5 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Дружні та ворожі взаємовідношення
тварин між собою і з рослинами


Історичний розвиток одних видів живих
істот пов'язаний з еволюцією інших видів, внаслідок чого між ними виникли
різноманітні взаємовідношення, закріплені природним добором. Формою постійного
співжиття організмів різних видів у даному біотопі може бути симбіоз, при якому
обидва організми (симбіонти) мають від цього якусь користь. Найвищою його
формою є мутуалізм — симбіоз настільки тісний і необхідний, що окремо жити ці
види не можуть.

Прикладом може бути співжиття термітів і
деяких видів найпростіших — джгутикових. Терміти споживають багато клітковини
деревини, але в їх кишечнику відсутній фермент, що розщеплював би її до стану
розчинних цукрів, що засвоюються організмом. Цей фермент є у тілі джгутикових,
велика кількість яких мешкає у кишечнику термітів. Розщеплюючи клітковину,
джгутикові використовують частину одержаних поживних речовин, а решта
засвоюється термітами. Взаємна користь очевидна. Штучно позбавлені цих
найпростіших, терміти гинуть через декілька днів, хоч інтенсивно поїдатимуть
деревину, а джгутикові ні в жодному іншому середовищі, крім кишечника термітів,
жити не можуть.

Іншим прикладом мутуалізму є співжиття
актинії адамсії з раком-самітником прідо. Окремо ці тварини також існувати не
можуть. Без захисту актинії, що відганяє ворогів кропивними клітинами,
розміщеними на щупальцях, прідо швидко стає жертвою різних хижих тварин.
Невідомі й дорослі адамсії, які б жили самостійно. Переміщуючись, прідо
переносить на собі актинію, а, живлячись, забезпечує її поживою. Молодий рак,
заховавшись у черепашку якогось молюска, інстинктивно починає відшукувати
адамсію — тільки цей вид серед багатьох інших. А знайшовши, обережно здіймає її
клешнею з підводного каміння і переносить на свою черепашку. Адамсія
прикріплюється до неї підошвою, і після цього вони з прідо вже ніколи не
розлучаються. Тим більше, що підошва адамсії виділяє слизисту речовину, яка
швидко твердне і збільшує, ніби нарощуючи, черепашку в довжину, а тому прідо не
потрібно, зростаючи, міняти черепашку на більшу, як це роблять інші
раки-самітники.



Ваше мнение



CAPTCHA