Палеозоологія безхребетних

Палеозоологія безхребетних

 

Тип найпростіші (protozoa)

Найпростіші
- це одноклітинні, звичайно мікроскопічні організми, що складаються із
протоплазми з одним або декількома ядрами. Протоплазма і ядро можуть бути
оточені оболонкою або позбавлені її. Клітина найпростіших, на відміну від
клітини багатоклітинних, виконує всі життєві функції: обмін речовин, рух,
розмноження. Багато найпростіші мають кістяк надзвичайно різноманітної форми,
що складає з органічної й мінеральної речовини. У викопному стані зберігається
тільки мінеральний кістяк. Розмір тіла найпростіших у середньому становить 0,1-1 мм, дрібні форми мають діаметр 2-4 мікрони, зустрічаються й «гіганти», діаметром до 100 і навіть 160 мм. Розмножуються найпростіші половим і безстатевим шляхом.

Більшість
найпростіших - морські бентосні й планктонних організмів. З'явилися найпростіші
в докембрії, але їхні викопні залишки відомі починаючи з кембрію.

Тип
найпростіших розділений на 5 класів, у викопному стані удосталь зустрічаються
представники класу саркодових.

Клас
саркодові (Sarcodina). Саркодові досить численні й різноманітні за формою й будовою. Більшість
має раковину і є морськими організмами, деякі живуть у прісних водах. Для руху,
захоплення їжі, газообміну й виділення в них виникають тимчасові вирости
протоплазми – псевдоподії. Важливе геологічне значення мають саркодові,
постачені раковиною, що ставляться до двох підкласів: форамініфери й
радіолярії.

Підклас
форамініфери (Foraminifera). До форамініфер ставиться більшість саркодових з раковиною,
пронизаної безліччю дрібних пор - форамінів (звідси назва «форамініфери» -
несучі отвори), через які виходять найтонші нитковидні псевдоподії. Основна
маса форамініфер є морськими бентосними або планктонними організмами.