Категория
История
Тип
реферат
Страницы
5 стр.
Дата
23.09.2008
Формат файла
.rtf — Rich Text Format (Wordpad)
Архив
117653.zip — 8.24 kb
  • zhniva-skorboti_117653_1.rtf — 33.47 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Рейтинг
10  из 10
Оценок
1
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Жнива скорботи або ще раз про рік і зубожіння ser JV
Жнива скорботи
Про голодомор 1932 – 1933
рр. ми маємо найрізноманітніші свідчення, залишені очевидцями – селянами, яким пощастило вижити у ті страшні роки, колишніми активістами і радянськими письменниками, які самі в молоді роки були свідками цих подій і пізніше описали їх, коли це стало можливим. Один із них, згадуючи пережите,
пише:
“Голод: яке похмуре слово! Серце терпне, коли чуєш його. Ті, що ніколи не переживали його, ніколи не зможуть уявити собі, які страждання спричиняє голод. Немає нічого гіршого для чоловіка – голови родини – аніж почуття власної безпорадності, що виникає, коли чуєш жінчині молитви, коли вона не може знайти
їжі для своїх голодних дітей. Немає нічого гіршого для матері, аніж бачити своїх виснажених, знесилених дітей, які через голод забули, як посміхалися.
Якби це відбувалося якийсь тиждень чи місяць, але ж місяцями більшість
місцевих родин не мала чого покласти на стіл. Не було нічого, що раніше було в підвалах , жодної курки не лишилося в селі: навіть бурякове насіння пішло на поживу...
Першими вмирали від
голоду чоловіки. Пізніше діти. І останніми жінки. Але перед тим, як умерти,
люди часто втрачали розум і переставали бути людьми”.
А ось інший очевидець Г. Рясний про свою сім’ ю і рідне село Беєве, яке на той час належало до Харківського округу. А пізніше до Полтавської області
в страшні ті роки пише так:
“Щоб глибше усвідомити трагедію, яку переніс наш народ, слід повернутися
назад, у післяреволюційний час. Моє село Беєве, яке на той час належало до
Харківського округу, а пізніше до Полтавської області, притулилося в глушині територіального трикутника Лебедин – Гадяч – Ромни.



Ваше мнение



CAPTCHA