Категория
Информатика
Тип
реферат
Страницы
22 стр.
Дата
22.04.2014
Формат файла
.html — Html-документ
Архив
1022174.zip — 15.06 kb
  • nformacja-j-nformatika_1022174_1.html — 56.42 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы


Реферат на тему:
Інформація й інформатика План

1.Інформація.

1.1. Інформація й час.

1.2. Що таке інформація?

1.3. Як обчислити інформацію. 2. Інформатика.

2.1. Як розвивалася інформатика.

2.2. Народження ЕОМ. ,

2.3. Сучасна інформатика.

2.4. Інформаційні технології.

Інформація
Інформація й час
Слово «інформація» у перекладі з латинської мови означає: роз'яснення, виклад чого-небудь або відомості про що-небудь. Таке поняття, як обробка інформації, з'явилося зовсім недавно, однак обробляти інформацію люди почали ще в давні часи.

Спочатку з покоління в покоління інформація передавалася усно. Це були, наприклад, відомості про професійні навички, про прийоми полювання, способи обробки знарядь праці, способи землеробства тощо. Потім люди навчилися фіксувати інформацію у вигляді графічних образів навколишнього світу. Приблизно 20—30 тис. років тому з'явилися перші наскальні малюнки, що зображують тварин, рослини, людей.

Пошук більш досконалих способів фіксування інформації призвів до появи писемності. Спочатку люди записували розрахунки з покупцями, потім з'явилося перше письмове слово. На чому вони тільки не писали! В Індії — на пальмовому листі, у Вавилоні — на глиняних плитках, на Русі — на бересті… Писемність стала новим досягненням людства в області зберігання й передачі інформації. Однак справжньою революцією став винахід друкувального верстата, завдяки якому з'явилася книга. Люди одержали можливість не тільки зафіксувати на матеріальному носії свої знання, у тому числі й професійні, але й масово їх тиражувати.

Сьогодні друкована продукція, включаючи книги, технічну документацію, мільйони томів довідкової літератури, мільярди газет і журналів, утворила величезні океани інформації. Цю інформацію необхідно зберігати, потрібно знаходити в ній потрібні відомості, передавати іншим споживачам. Але книга є незручним, складним, дорогим, а головне — «повільним» носієм інформації. Уся багатогранність змісту розкривається людині при гортанні, читанні й розгляданні книги. Таким чином, вона не може безпосередньо впливати на виробничий процес. Спочатку людина повинна знайти потрібну їй книгу, освоїти накопичені в ній знання, які пізніше зможуть дати поштовх до подальшого розвитку виробництва. Зберігання книг вимагає величезних приміщень і спеціальних кліматичних умов, а їхня доставка читачеві пов'язана з дорогим розмноженням у безлічі екземплярів і об'ємних транспортних перевезень. Книга як носій інформації сьогодні вже відстає від стрімкого просування людства шляхом освоєння природи. Прогрес у цій діяльності, обумовлений насамперед розвитком комунікацій, тобто зв'язком між людьми, вимагає розширення впливу інфосфери на техносферу.

Для XX століття — століття автомобіля, електрики, авіації, атомної енергії, космонавтики, електронної техніки — стала характерною небувала швидкість розвитку науки, техніки і нових технологій. Так, від винаходу друкарства (середина XV століття) до винаходу радіоприймача (1895 рік) минуло близько 440 років, а між винаходом радіо й телебачення — близько 30 років. Розрив у часі між винаходом транзистора й інтегральної схеми склав усього 5 років.

В області нагромадження наукової інформації її обсяг, починаючи з XVII століття, подвоювався приблизно кожні 10—15 років. Тому однією з найважливіших проблем людства є лавиноподібний потік інформації у будь-якій галузі його життєдіяльності.

Підраховано, наприклад, що сьогодні фахівець повинен витрачати близько 80 % свого робочого часу, щоб устигнути прослідкувати за всіма новими друкованими працями в його сфері діяльності.

Був також інший вид інформаційної взаємодії. Окремі держави, прагнучи до розширення своїх територій, запроваджували агресивну політику щодо своїх сусідів. Підготовка й ведення бойових дій вимагали інформації про військовий потенціал супротивника. її добували, наприклад, через розвідників. У зв'язку з цим гостро постало питання про захист від втрат інформації в «сторонні руки». Почали розвиватися методи кодування, розроблятися способи швидкого й безпечного пересилання інформації. Минали роки, зростав обсяг інформації, якою обмінювалося суспільство. Для збирання, переробки й поширення інформації створювалися видавництва, друкарні — народилася інформаційна промисловість. Газети, журнали й інші видання, що випускаються великими тиражами, крім корисної інформації, обрушували на людину величезну кількість найчастіше непотрібних, малозначущих відомостей. Для позначення зайвих відомостей придумали спеціальний термін «інформаційний шум».

Крім друку, з'явилися й інші засоби масової інформації — радіо й телебачення. І суспільство звикло до того, що коли говорять про інформацію, то йдеться про відомості, отримані через радіо, газети і т. д. Загубився основний зміст цього слова, потонув у потоці новин, що надходять через засоби масової інформації.

Другий революційний винахід XX століття — електронна обчислювальна машина (ЕОМ). Саме вона є носієм інформації й засобом доставки її споживачеві. У сукупності з лініями зв'язку, такими як проводовий, радіо-, космічний і оптичний, ЕОМ робить людині доступною й мобільною будь-яку частину гігантського обсягу інформації, яка без безпосереднього впливу на людину може впливати на роботу виробничого устаткування, наприклад, на верстати з програмним керуванням. На заводах впроваджуються автоматизовані лінії і навіть цілі автоматизовані виробництва Це, звичайно, не означає, що в майбутньому комп'ютер витисне з побуту книгу Адже книга не просто носій інформації, вона — частина нашого духовного світу. Уже зараз, передаючи інформацію в машинну пам'ять, люди звільняють полиці книжкових сховищ від технічної документації і довідкової літератури.

Що таке інформація

«Немає, мабуть, у науці, практиці сучасності поняття більш розповсюдженого, ніж поняття «інформація» І немає одночасно іншого поняття, щодо якого ведеться стільки суперечок, дискусій, є стільки різних поглядів...», — стверджував учений В. Г Афанасьев

Наявність безлічі визначень інформації обумовлена складністю, специфічністю й різноманіттям підходів до тлумачення сутності цього поняття. Узагалі існує кілька поглядів на те, що прийнято вважати інформацією.

Один погляд, і його, очевидно, підтримує більшість фахівців і неспеціалістів, зводиться до того, що є ніби два сорти інформації:

1)
Інформація технічна,



Ваше мнение



CAPTCHA