Категория
География
Тип
реферат
Страницы
16 стр.
Дата
10.04.2014
Формат файла
.html — Html-документ
Архив
1018492.zip — 13.01 kb
  • avstralja_1018492_1.html — 41.49 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы


Реферат на тему:
Австралія
Відкриття, дослідження та освоєння Австралії
Про існування великого материка на крайньому півдні Землі говорили ще древні греки (Птоломей та ін.). Вони розміщували його на картах того часу південніше Індійського океану.

Європейці дізнались про існування Австралії у епоху Великих географічних відкриттів. Відкриття португальцями островів на південь від Азії – Суматри, Яви, Борнео (Калімантан), Целебесу (Сулавесі), а головне кінцевості Нової Гвінеї наводило на думку, що й ці острови можуть бути частинами невідомого Південного материка. Поступово склалась тверда думка, що на крайному півдні земної кулі існує материк. Його назвали Австралія (точніше „Терра Аустраліус інкогніта”, тобто „Невідома південна земля”). На карті відомого голландського картографа Ортелія (1570 р.) Південний материк зображено величезною частиною світу. На цьому легендарному материку мріяли знайти золото.

Невідомий материк особливо приваблював мореплавців Іспанії. Після завоювання території Перу іспанці нерідко вирушали звідси на захід по шляху, який проклав Магеллан до Філіппінських островів.

Упевненість в існуванні Південного материка ще більше зміцніла після того, як іспанський мореплавець Менданья в 1568 р. відкрив архіпелаг Соломонових островів. Менданья, який відкрив під час свого другого плавання острови Санта-Крус, все-таки не знайшов Південного материка.

У грудні 1605 р. з порту Кальяно (Перу) на пошуки Австралії вирушили на захід три судна, керівником яких був Педро Кірос. Пройшовши серед „хмари островів” архіпелагу Туамоту (Низовинних), Кірос дійшов до острівної групи Санта-Крус. Звідси він повернув на південь і побачив гористу „велику землю” з густими лісами, ущелинами, бурхливими потоками і селищами темношкірих людей.

Кірос назвав цю землю Австралією Духа Святого. Він був переконаний, що відкрив великий материк. Урочисто на новій землі було закладено християнське місто Новий Єрусалим. Звідси християнська віра повинна була поширюватися серед чорношкірих жителів “Австралії Духа Святого”. Зрадівши своєму відкриттю, Кірос кинув два кораблі і потай від них пішов на своєму судні в Перу. Він вирішив першим повідомити іспанську владу про відкриття Австралії й дістати право управляти нею. Насправді ж Кірос відкрив архіпелаг островів, які тепер називаються Новими Гебрідами.

Тим часом португалець Торрес, капітан одного з кораблів, які кинув Кірос, обслідував острови й повів кораблі на захід, вперше перетнувши Коралове море.

14 червня 1606 році він підійшов до південного берега Нової Гвінеї і виявив протоку, яка відокремлювала острів від невідомої землі, що йшла на південь. Це й була справжня Австралія. Мис, який бачив Торрес на півдні, тепер називається Йорк, а протоку між Новою Гвінеєю і мисом Йорк було названо в 18 ст. Торресовою протокою. Коли Торрес повідомив іспанську владу на Філіппінських островах про своє відкриття, тоді вирішено було тримати це в секреті, і понад 150 років ніхто не знав про відкриття Торреса. Тільки після захоплення м.Маніли англійці знайшли в архівах повідомлення Торреса. Його опублікували лише після того, як Джеймс Кук в 18 ст. вдруге пройшов протокою між Новою Гвінеєю і Австралією.

Отже, іспанські мореплавці підійшли до Австралії зі сходу. Але це не означає, що берегів Австралії ніхто не бачив з заходу. На секретних португальських картах 16 ст. було зображено берег великого невідомого острова „Велика Ява”, який своїм географічним положенням відповідає узбережжю Австралії на захід від затоки Карпентарія. Можливо, що португальці не підходили самі до цього берега, а чули про нього від місцевих жителів і з їх слів зобразили його на картах.

На початку 17 ст. північні береги Південного материка стали відомі. Але який цей материк? Чи тягнеться він до Південного полюса, як було показано на карті Ортелія?

Відповідь на ці запитання складалось поступово, у міру дослідження материка.

У 1616 році голландець Дірк-Хартогсзон підходив до названого пізніше його ім’ям (Дірк-Хартог) острова, розташованого біля західної окраїни Австралії під 26° пд.ш.

Але найважливіші відкриття зробив голландець Абель Тасман. У 1642 році він вирушив з Батавії з твердим наміром зясувати, чи тягнеться Австралія до Південного полюса. Пройшовши острів Маврікій в Індійському океані, він узяв курс на схід і, на своє здивування, вийшов у Тихий океан. По дорозі він бачив лише південне узбережжя якоїсь землі, яку він назвав Вандіменовою. Згодом зясувалось, що це був великий острів, який назвали Тасманією.

Тасман обійшов Австралію з півдня та із сходу і встановив, що вона – самостійний материк, який не зєднується на півдні з землею біля Південого полюса. Відкривши по дорозі Нову Зеландію, Тасман прийняв її за край південного антарктичного материка. Отже, межа невідомого Південного материка відсунулась далеко на південь.

Але й це припущення Тасмана було помилкою, яку виправив у 18 ст. Джеймс Кук.

Після плавання Тасмана мореплавці, особливо англійські, дедалі більше уточняли контури окремих дільниць Австралії. Східна частина Австралії і острів Тасманія були приєднані до володінь Англії після першого плавання Джеймса Кука (1768-1771). Обриси південних окраїн материка були встановлені лише наприкінці 18 ст., коли в порту Джексоні (Сіднеї) оселились англійці й почали знімати береги на точні карти.

Впродовж 19 ст. ряд експедицій – М.Фліндерса (цей мореплавець запропонував назвати материк Австралією, який до цього часу називали Новою Голландією), Т.Мітчелла, Д.Стюарда, Д.Мак-Кінлі, П.Уорбертона, А.Фореста та ін. — дослідили внутрішні частини Австралії. У цей же період були засновані й головні міста на узбережжі материка.

Західна Австралія була приєднана до Англії в 1829 році. Спочатку Австралію заселяли, висилаючи на цей материк злочинців з Англії. Перші поселенці з Європи, влаштовуючи свої колонії, жорстоко розправлялися з місцевими жителями — австралійцями. Більшу частину корінного населення було винищено, а решту відтиснули в безплідні, пустинні області Австралії.

Великий Бар’єрний риф



Ваше мнение



CAPTCHA