Категория
Информатика
Тип
реферат
Страницы
154 стр.
Дата
01.04.2014
Формат файла
.html — Html-документ
Архив
1014748.zip — 86.55 kb
  • mova-programuvannja-assembler_1014748_1.html — 364.47 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы

Лекція 1Вступна лекція

 

1.         Загальнийогляд дисципліни

2.         Основніаспекти створення системних програм

3.         Типимов програмування: інтерпретатори, транслятори, компілятори та компоновщики

4.         Моделіпам’яті та компонування програм

 

1. Загальнийогляд дисципліни

 

Дисципліна «системне програмування» зазвичай викладається втехнічних вузах як курс якоїсь окремої мови програмування, частіше всього — цеасемблер або С. Насправді ж ця дисципліна не є черговим курсом з методикистворення програм, а є курсом з тонкощів операційної системи, які можнавикористовувати в будь-якій мові програмування, де є можливість підключення абозовнішніх модулів або асемблерних вставок безпосередньо до програмного коду.

Отже, сформулюємочітке визначення курсу:

Системнепрограмування– дисципліна, яка вивчає засоби та функції операційної системи, пов’язані зкеруванням нею, периферійними пристроями та обміну даними між ними.

Історичносклалось так, що існують дві мови, які використовуються для роботи на рівніопераційної системи – асемблер та С. Перша мова бере свій початок віднайпершого компілятора – Автокоду (1952), розробленого Аліком Гленні длякомп'ютера Манчестер Марко I. Цей компілятор вперше використовував мнемонічне (у вигляді команд тавідповідних операндів) позначення основних операцій, які здатна виконуватимашина, які потім перетворювались на коди, зрозумілі машині. Цей процес бувназваний
трансляцією. А мови, похідні від Автокоду, були названі
асемблерами (від слова assembly – «збирати», аджепрограми збирались з окремих «цеглинок», мнемонічних команд). Ці мовипрацювали фактично на найнижчому рівні, на рівні процесора та його функцій, апізніше – на рівні функцій операційної системи.



Ваше мнение



CAPTCHA