Категория
Бухгалтерский учет и аудит
Тип
реферат
Страницы
37 стр.
Дата
08.03.2014
Формат файла
.html — Html-документ
Архив
1002908.zip — 20.74 kb
  • auditorsk-visnovki-ta-x-xarakteristika_1002908_1.html — 91.75 Kb
  • Readme_docus.me.txt — 125 Bytes
Оцените работу
Хорошо  или  Плохо


Текст работы


--PAGE_BREAK--Для проведення перевірки системи автоматизації бухгалтерського обліку (алгоритмів проведення розрахунків, логіки реєстрації господарських операцій, методів округлення, закриття рахунків, формування звітності і т.д.) аудиторові доцільно скористатися послугами експерта в області інформатики. Необхідність запрошення експерта для цілей експертизи бухгалтерської програми визначається на етапі планування аудиторської перевірки, що погоджене із замовником у договорі.

По-друге, перевірка арифметичних розрахунків клієнта залежить від розділу бухгалтерського обліку. Так, наприклад, перевірка арифметичних розрахунків при оформленні операцій по розрахунковому й інших рахунках у банках практично не потрібно, тому що допущені помилки виявляються самим бухгалтером, що веде облік безготівкових розрахунків, — залишки по журналу-ордеру звіряються із залишком по виписці банку, а перевірка арифметичних розрахунків по касі підприємства, навпаки, необхідна, тому що в результаті рухливості коштів і масовості грошових операцій ця ділянка господарської діяльності підприємства найбільш уразливий з погляду різних порушень.

В аудиторській діяльності застосовується широкий спектр приймань і методів економічного аналізу.

У міжнародних аудиторських стандартах аналіз або аналітичні процедури визначають як оцінку облікової й іншої економічної інформації шляхом вивчення взаємозв'язків між показниками.

Аналіз в аудитові повинен виявити:

ступінь ділової активності клієнта:

оцінку фінансово-господарчих перспектив його функціонування в майбутньому;

зони навмисних помилок у звітності клієнта;

скорочення деталізованого тестування на основній стадії аудита.

Аналітичні процедури вважаються найбільш ефективними з погляду витрат аудиторських процедур.

Інформаційну базу аналізу фінансового стану підприємства становлять в основному дані бухгалтерського обліку й звітності. Якщо для аналізу використовується тільки зовнішня публічна фінансова звітність (баланс, звіт про фінансові результати і їх використанні й інші обов'язкові форми звітності), то такий аналіз називається зовнішнім фінансовим аналізом.

Якщо крім зовнішньої публічної фінансової звітності для аналізу використовується також внутрішня інформація дані бухгалтерського, фінансового й виробничого обліків, то такий аналіз називається внутрішнім.

Таким чином, областю або інформаційною базою й зовнішнього й внутрішнього аналізів є зовнішня звітність.

У зазначеному змісті застосовувані в аудитові методи фінансового аналізу можна розглядати як внутрішній аналіз фінансового стану,

Найпоширенішими є наступні аналітичні процедури:

зіставлення залишків по рахунках за різні облікові періоди;

зіставлення показників бухгалтерської (фінансової) звітності з тими, які планувалися (прогнозувалися) керівництвом підприємства, що перевіряється, на звітний період, вказувалися в планах (програмах, бізнес-планах, кошторисах та ін);

зіставлення отриманих у звітному періоді співвідношень між різними статтями звітності з аналогічними співвідношеннями минулих періодів;

зіставлення фінансової й нефінансової інформації, зокрема, відомостей про обсяг випуску продукції в грошових і натуральних одиницях;

зіставлення фінансових показників (фінансових коефіцієнтів) із середньогалузевими значеннями.

1.2 Структура й види аудиторських висновків Для формулювання обгрунтованої об'єктивної думки необхідно зібрати достатню кількість аудиторських доказів. Після цього аудитор повинен провести огляд фінансової звітності на основі зібраної інформації з метою висловлювання думки про фінансову звітність в цілому. Метою загального огляду огляду звітності на завершуючому етапі аудиту, з'являється, з'ясування, чи складена фінансова звітність з використанням правил, прийнятих на підприємстві, що перевіряється, встановлення порівнянності видів фінансової звітності і їх відповідності законам і нормативним документам реальної дійсності, узагальнення фактів, пов'язаних з оглядом звітності, отриманих на основі інших тестів, з'ясування, чи буде підприємство продовжувати свою діяльність в найближчому майбутньому. Зібрана інформація і результати аудиторських процедур, починаючи|розпочинаючи, зачинаючи із ознайомлення з підприємством і закінчуючи перевіркою окремих рахунків і звітних форм, відображаються|відбиваються| в окремих робочих документах аудитора. Для того, щоб аудитор мав повне уявлення про річну звітність, рекомендується складати зведений документ, який узагальнює важливі|поважні| моменти перевірки, що впливають на думку аудитора. Окрім переліку основних статей звітності, які підлягали перевірці, цей документ може включати інші аспекти, що розкривають суть діяльності аудитора. Зроблене узагальнення дозволяє аудитору обгрунтувати свою думку і при необхідності надати інформацію керівнику підприємства, партнеру аудиторської фірми або іншому аудитору, котрий перевіряє головне підприємство. В цьому випадку зведений документ буде результатом аудиту дочірнього підприємства.

Важливою проблемою при підбитті підсумків аудиторської перевірки є оцінка спроможності подальшого функціонування підприємства. У Міжнародному стандарті аудиту 570 «Безперервність» пояснюються доцільність припущень про безперервність діяльності підприємства, що перевіряється, ознаки, що свідчать о можливості припинення функціонування господарюючого суб'єкта, аудиторські докази, які можуть стати підтвердженням цього. Ознаки, наявність котрих служить індикатором того, що підприємство може припинити свою діяльність ділять на 3 групи: фінансові, виробничі, інші.

Наступним важливим питанням, яке необхідно досліджувати аудитору при завершенні аудиторської перевірки, є оцінка подій після дати складання або, як їх називають в аудиторській практиці – подальших подій. При цьому необхідно керуватися такими нормативними актами: П (С) БУ| 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», МСБУ| 10 «Непередбачені події і події, що відбулися після дати складання балансу», Положенням про стандарти аудиту 560 «Подальші події, МСА| 560 „Подальші події“.

По характеру викликаних змін в річному звіті підприємства, подальші події можна розділити на два:

події, що вимагають коректувань, — за наслідками цих подій підприємство повинне внести зміни в окремі статті балансу або інші звітні форми. Прикладами таких подій можуть бути банкрутство основного постачальника, розрив договору з головним замовником, виявлення значних сум безнадійної або сумнівної дебіторської заборгованості;

події, що вимагають розкриття, — це події, які не існували на дату балансу і вперше виникли в наступному звітному періоді. Наприклад, об'єднання підприємств, створення філіалів, додатковий випуск акцій. Ці події повинні бути розкриті в примірниках до річної звітності.

У міжнародних стандартах аудиту визначені основні види аудиторських процедур за оцінкою подій, котрі відбулися після складання фінансової звітності:

опитування і анкетування керівництва підприємства-клієнта;

оцінка ефективності заходів, які здійснюються на підприємстві з метою забезпечення визначення впливу подальших подій;

ознайомлення з найновішою бухгалтерською і звітною інформацією, яка була сформована після закінчення звітного періоду;

вивчення фінансових прогнозів і перспективних планів, бюджетів підприємства і т.д.

Наслідки оцінки аудитором подальших подій впливають на зміст, і вид його висновку. Якщо події, які відбулися після дати балансу і мають суттєвий вплив на фінансову звітність, враховані підприємством при підготовки звітності, то аудитор складає безумовно-позитивний аудиторський висновок. У разі відображення, відбиття таких подій видається умовно-позитивний або негативний висновок. Одержавши і оцінивши всі необхідні дані в процесі аудиту, перед складанням висновку і звіту по проведеній перевірці аудитор повинен отримати за підписом керівника підприємства-клієнта спеціальний лист. Аудитор повинен отримати письмове підтвердження, що керівництво підприємства визнає свою відповідальність за достовірність наданої фінансової звітності, за те, що було надане аудитору вся необхідна інформація, яка є точною цілковитою, а також мати примірники підписаної керівництвом звітності. Лист-підтвердження слід спрямовувати аудитору в терміни, максимально наближені закінчення аудиторської перевірки. Відсутність подібного листа — підтвердження дає підставу, заснування аудитору вважати обсяг перевірки обмеженим і видати аудиторський висновок, який відрізняється від безумовно-позитивного. Після цього аудитор повинен скласти звіт і аудиторський висновок| про перевірену їм фінансову звітність.

Утримування аудиторського звіту залежить від конкретних обставин, результатів перевірки і т.д. У зв'язку із цим форма аудиторського звіту може бути довільної.

Аудиторський звіт не є аудиторським документом. Він призначений винятково для замовника й може бути опублікований лише з його дозволу.

У ході проведення аудита всі дії аудиторів спрямовані на те, щоб у кінцевому результаті аудиторської перевірки сформувати об'єктивне про вірогідність бухгалтерського обліку й звітності по статтях, пов'язаними з операціями з товарами. Ця думка становить утримування аудиторського висновку.

Аудиторський висновок складається для широкого кола користувачів і є офіційним документом, який складається у вільній формі, але обов'язково в ньому повинні втримуватися такі реквізити:

У заголовку аудиторського висновку говориться, що аудиторська перевірка проводилася незалежними аудиторами. Дається назва аудитора або аудиторської фірми. Дається повна назва підприємства, яка перевірялася й час перевірки.

Аудиторський висновок повинний містити інформацію про склад фінансового звіту й дату підготовки. У вступі говориться також, що відповідальність за правильність підготовки висновку лягає на керівників підприємства, про відповідальність аудитора за аудиторський висновок.

На закінчення потрібно віддавати масштаб аудитові й утримування проведеної роботи. У розділі масштаб перевірки аудиторського висновку надає впевненості його користувачам у тому, що аудиторська перевірка проведена згідно з вимогами українського законодавства й норм, які регулюють аудиторську практику й ведення бухгалтерського обліку, або згідно з вимогами міжнародних стандартів і практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована й підготовлена із упевненістю про те, що у фінансовому звіті немає істотних помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку й внутрішнього контролю підприємства на предмет їх істотного впливу на фінансовий облік.

У розділі „Висновок аудитора про перевірку фінансової звітності“ робиться висновок аудитора про фінансову звітність, про її правильність у всіх істотних аспектах.

Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку в день завершення аудиторської перевірки. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт приймання передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку проставляється або перед вступною частиною аудиторського висновку, або після підпису аудитора.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженим на це особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудита.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми й номер ліцензії на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщатися як наприкінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми.

Згідно з нормативним актом висновок може бути безумовно позитивним, умовно — позитивним, негативним, або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства. У двох останніх випадках в аудиторському висновку може приводиться короткий перелік аргументів, які підштовхнули аудитора такий висновок, який відрізняється від позитивного.

У безумовно позитивному аудиторському висновку думка аудитора (аудиторської фірми) про вірогідність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта означає, що ця звітність підготовлена таким чином, що забезпечує у всіх істотних аспектах відбиття активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату й фінансових результатів його діяльності за звітний період виходячи з нормативних актів) регулюючих бухгалтерський облік і звітність в Україні.

Безумовно позитивний висновок видається аудитором економічному суб'єктові, якщо аудитор за даними перевірки повністю впевнений, що: фінансова звітність клієнта підготовлена вірогідно, на основі достовірних і об'єктивних даних бухгалтерського обліку; організація, постановка й ведення бухгалтерського обліку економічного суб'єкта відповідають установленим принципам і вимогам, а облікова політика організації обрана правильно; вчасно й повністю внесені податки в бюджет і обов'язкові платежі в позабюджетні фонди; відповідним чином у додатках і поясненнях до звіту розкриті всі питання, що мають відношення до фінансової звітності; внутрішній контроль надійно підтверджує ефективність, законність і доцільність господарських операцій; дані фінансової звітності не суперечать альтернативному звіту організації, складеному аудитором, або вже відомим аудиторові відомостям про організацію.

В умовно позитивному аудиторському висновку думка аудиторської фірми про вірогідність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта означає, що за винятком певних в аудиторському висновку обставин бухгалтерська звітність підготовлена таким чином, щоб забезпечити у всіх істотних аспектах відбиття активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату й фінансових результатів його діяльності за звітний період виходячи з нормативних актів, що регулюють бухгалтерський облік і звітність в Україні.

В умовно позитивному висновку аудитор підтверджує вірогідність фінансової звітності з викладом обставин, що обумовили такий висновок. Такими обставинами можуть бути: розбіжності в думці з керівництвом організації по окремих фактах господарської діяльності й показникам фінансової звітності; незгода з методами оцінки окремих об'єктів обліку, правильністю розрахунків амортизації й інших розрахункових значень; невідповідність кореспонденції рахунків по окремих господарських операціях економічному й правовому їхньому втримуванню; неадекватна облікова політика організації, що впливає на вірогідність фінансової звітності й ін.

У негативному аудиторському висновку думка аудиторської фірми про вірогідність бухгалтерської звітності означає що у зв'язку з певними обставинами ця звітність не забезпечує у всіх істотних аспектах відбиття активів і пасивів економічного суб'єкта на звітну дату й фінансових результатів його діяльності.

Негативний аудиторський висновок видається в тих випадках, коли непевність аудитора у вірогідності фінансової звітності настільки велика, що, на його думку, може ввести в оману користувачів і не дозволяє зробити висновок про правильність і об'єктивності фінансової звітності. В аудиторському висновку необхідно чітко сформулювати причини, істотні помилки й порушення, які не дозволяють уважати звіт достовірним.

Відмова аудитора (аудиторської фірми) від вираження своєї думки про вірогідність бухгалтерської звітності економічного суб'єкта в аудиторському висновку означає, що в результаті певних обставин (обмеження обсягу перевірки, непевність аудитора й ін.) аудитор (аудиторська фірма) не може виразити таку думку.

Аудиторський висновок не повинний трактуватися економічним суб'єктом і зацікавленими користувачами аудиторського висновку як гарантія аудиторської фірми в тому, що інші обставини, що виявляють або здатні вплинути на бухгалтерську звітність, не існують.

Якщо в результаті аудиторської перевірки економічний суб'єкт усунув істотні недоліки й порушення в бухгалтерському обліку, у дотриманні законодавства, а також вніс відповідні виправлення в бухгалтерській звітності до вистави її зацікавленим користувачам, то аудиторський висновок не повинний містити вказівок на ці виправлення.

1.3 Характеристика діяльності ТОВ СПСЭП „Нева“ Об'єктом досліджень у даній роботі є підприємство ТОВ СПСЭП „Нева“. У цей час підприємство здійснює проведення й реалізацію меблів з натурального дерева й ДСП. На ТОВ СПСЭП „Нева“ ведення бухгалтерського обліку можна представити в такий спосіб:

Первинні документи             Синтетичний  і аналітичний облік          Оборотні відомості               Головна книга                Фінансова звітність

    продолжение

--PAGE_BREAK--Регламентація праці працівників здійснюється на підприємстві на основі нормативно-правових документів, затверджуваних державним комітетом України по праці й соціальним питанням. До них ставиться кваліфікаційний довідник посад керівників, фахівців і службовців, який є нормативним документом, що сприяють забезпеченню раціонального поділу праці й високої організованості, дисципліни й порядку на кожному робочім місці.

Окремі посадові інструкції на підприємстві не розробляються.

Основними нормативними актами, які визначають роботу бухгалтерії й організацію бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ СПСЭП «Нева» є: Наказ " Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики в 2009г" і Наказ " Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики в 2009 р.

Наказ від 02.01.2009 " Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики в 2009г" по підприємству містить основні принципи, методи й процедури, використовувані підприємством для здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, складання й вистави фінансової звітності в 2009 році.

Відповідно до даного наказу випливає, що на підприємстві використовується журнально-ордерна форма обліку. Облікові регістри (книги, відомості, журнали й т.п.) призначені на підприємстві для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації про господарські операції, що втримується в прийняті в облік первинних документах. Облікові регістри складаються на ТОВ СПСЭП «Нева» щомісяця. Облікові регістри підписуються виконавцями й головним бухгалтером або особою, на яку покладене ведення бухгалтерського обліку підприємства.

На підприємстві застосовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій з урахуванням положень Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99г №291, починаючи із січня 2000 р.

Відповідно до наказу «Про організацію бухгалтерського обліку й облікової політики в 2009г» на підприємстві аналітичний облік руху ТМЦ організує:

у бухгалтерії — у відомостях обліку залишків ТМЦ у кількісно-підсумковому вираженні;

на складах — у картках складського обліку в кількіснім вираженні.

Границя істотності встановлюється в розмірі 0.1 тис. грн.

Оцінка запасів (матеріалів, сировини, палива виробів, що комплектують, напівфабрикатів) при відпустці в проведення або іншому вибутті здійснюється по методу середньозваженої вартості.

Оцінка запасів покупних товарів для роздрібної торгівлі здійснюється за цінами продажу.

Матеріальні активи зі строком корисного використання (експлуатації) більш одного року й вартістю (без ПДВ) менше 500 гривень уважаються малоцінними необоротними матеріальними активами; нарахування амортизації по таких активах здійснюється по нормах 100% амортизації в першому місяці використання й ведеться по групах установленим у П (С) БО 7.

Нарахування амортизації на основні кошти здійснюється по методу зменшення залишку по ставках, передбачених ст.8.6 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.97г №283/ 97-ВР зі змінами й доповненнями, з урахуванням груп, установлених п.8.2 ст.8 Закону " Про податок на прибуток".

Облік зношування основних коштів здійснюється по групах, установлених П (С) БО 7.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється прямолінійним методом. згідно П (С) БО 7.

На підприємстві формується резерв сумнівних боргів на основі класифікації дебіторської заборгованості. Для цього встановлені коефіцієнти сумнівності по простроченій дебіторській заборгованості за товари й послуги строком:

від 60 до 90 днів — 10%;

понад 90 дні — 50%.

Резерви майбутніх видатків і платежів не створюються.

Видатки, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції й послуг, кваліфікуються відповідно до П (З) БУ 16 і вважаються видатками періоду, відображаються у Звіті про фінансові результати.

На підприємстві затверджена система оплати праці:

за штатним розкладом — ІТП і службовців;

за відрядно-погодинними розцінками — працівникам по Положенню.

Бухгалтерський облік на підприємстві автоматизований у системі «1: З Бухгалтерія».

Суб'єкти малого підприємництва можуть на вибір застосовувати варіант по облікові витрат на проведення з використанням рахунку 23, так і другий спрощений варіант — без використання рахунку 23. На підприємстві ТОВ СПСЭП «Нева» для обліку видатків на основне й допоміжне проведення (у т.ч. і в частині загальновиробничих видатків), а також шлюбі передбачений рахунок 23 «Проведення». При необхідності до рахунку 23 можуть бути відкриті окремі субрахунку для обліку по видах проведення, наприклад «Основне проведення», «Допоміжне проведення», «Шлюб у проведенні», «Загальновиробничі видатки».

Аналітичний облік доходів від реалізації може вестися по видах (групам) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонам збуту й/або іншим напрямкам, певним підприємством самостійно. Закриття (списання) усіх видів отриманих підприємством доходів (рахунок 70) і понесених видатків (рахунку 23, 26, 84, 85) при використанні спрощеного Плану рахунків здійснюється на рахунок 79 «Фінансові результати».

Річний фінансовий звіт на ТОВ СПСЭП «Нева» складається із двох форм звітності: форма №1 «Баланс» і форма №2 «Звіт про фінансові результати».

Бухгалтерський баланс складається на основі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами. З метою порівнянності фінансових звітів різних періодів у балансі приводиться інформація на початки й кінець звітного періоду. На підприємстві ТОВ СПСЭП «Нева» застосовується спрощена форма обліку. Вона заснована на принципі нагромадження даних первинних документів в оборотних відомостях аналітичний обліки, що забезпечують синтетичний і, коштів і господарських операцій по всіх розділах бухгалтерського обліку.

Як негативний момент при складанні фінансової звітності слід зазначити, що після розгляду й затвердження річного звіту не здійснюється комплексний аналіз, а отже й не й розробляються заходи щодо поліпшення роботи підприємства, що безумовно негативно позначається на ефективності діяльності підприємства.

Аналізуючи контроль інформації й відбиття у звіті про фінансові результати ТОВ СПСЭП «Нева», відзначимо, що існує 2 методу контролю інформації: інвентаризація й документальний. Інвентаризація визначає фактичну наявність усіх активів і зобов'язань підприємства. Проведення її є обов'язковим 1 раз у рік (за бажанням підприємство може проводити інвентаризацію більше чому 1 раз у рік). Документальний контроль проводиться за такою схемою: фінансова звітність-> (Баланс) — >Шахова відомість->книга господарських операцій, відомості->синтетичний і аналітичний облік по матеріальних рахунках-> звітність матеріально-відповідальних осіб->первинні документи.




Ваше мнение



CAPTCHA